Тамплие́ры (фр. templiers — «храмовники»[1]), также известны под официальными названиями Орден бедных рыцарей Христа (фр. L'Ordre des Pauvres Chevaliers du Christ), Орден бедных рыцарей Иерусалимского храма (фр. L'Ordre des Pauvres Chevaliers du Temple de Jerusalem), Бедные воины Христа и Храма Соломона (лат. Pauperes commilitones Christi Templique Salomonici) — духовно-рыцарский орден, основанный на Святой земле в 1119 году[1] небольшой группой рыцарей во главе с Гуго де Пейном после Первого крестового похода[2]. Второй по времени основания (приблизительно через 20 лет после Госпитальеров) из религиозных военных орденов.
Наступний етап розвитку технологій настав вже наприкінці III тисячоліття до н. е., коли була відкрита можливість отримання металів з руди. У зв'язку з відносною простотою отримання з руди і порівняно невисокою температурою плавлення мідь — один з перших металів, широко освоєних людиною.