Олег
Годы правления - 882-912гг.
Внутренняя политика: 882г - завоевание Киева и провозглашение Киева столицей Киевской Руси.
Внешняя политика: поход князя Олега на Константинополь.
Игорь Рюрикович
Годы правления - 912-945гг.
Внутренняя политика: -
Внешняя политика: 941г - первый поход Игоря на Константинополь
943г - второй поход Игоря на Константинополь
944г - заключение мирного договора между Византией и Русью.
Княгиня Ольга
Годы правления - 945-961гг.
Внутренняя политика: 945г - введение оброков - фиксированные размеры дани или каких-либо работ, которые должны быть выполнены к определённому сроку.
947г - разделение новгородских земель на погосты - отдельные административно-территор. единицы.
Святослав Игоревич:
Годы правления - 961-972гг.
Внутренняя политика: 969г - введение системы намесничества.
Внешняя политика: 963г - взятие г.Сакел, подчинение Тмутаракансого княжества.
967г - поход на Хазар, завоевание крепости Переяславец
на р.Дунай
Владимир I Святославович:
Годы правления: 980 - 1015гг.
Внутренняя политика: 988г - Крещение Руси (принятие Русью христианства)
Внешняя политика: 981г - завоевание Владимиром Червенской Руси и Перемышля.
Ярослав Мудрый:
Годы правления: 1019-1054гг.
Внутренняя политика: 1025г - к Ярославу отходит правобережье от Днепра с Киевом, Мстиславу - левобережье с Черниговым.
1054г - разделение христианской церкви на католическую и православную.
Внешняя политика: 1037г - Русь освобождается от набегов почти на 25 лет (до нашествия половцев)
1043-1046гг - последняя война с Византией заканчивается заключением мирного договора.Русь стала европейской державой, возрос её международный престиж.
Трипі́льська культу́ра, культу́ра Кукуте́нь (рум. Cucuteni, або культурна спільність «Кукуте́нь-Трипі́лля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині, у зазначеній «розширеній» назві культури присутня ще й назва румунського села Кукутень.
Трипільська культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та Дніпром на територіях сучасних України, Молдови та Румунії загальною площею понад 350 тис. км². У часи розквіту культури їй належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість мешканців деяких з них перевищувала 15 тис. осіб.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідної доби. Трипільські племена займали Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. В Україні виявлено (станом на 2014 рік) понад дві тисячі пам'яток трипільської культури. Вони згруповані у 15 областях: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Вірогідно, за густотою розселення об'єднання племен.
Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. км²). Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення на всій території трипільської культури за різними оцінками становило від 400 тисяч до 2 мільйонів осіб.