Відповідь:
1. Основною причиною втрати української автокефалії було захоплення Візантії та,зокрема, міста Константинополя турками-сельджуками та їх ворожда із Московським Царством а пізніше - Російською імперією.
Так як УПЦ була підпорядкованна Константинополем, то було прийнято рішення з Москви про перехід УПЦ до єдиної Російської православної церкви Московського патріархату. В свою чергу на Правобережжі відбувався процес окатоличення українців польськими шляхтичами, та ліквідація церкви тільки сприяла цьому процесу сильного піднесення.
Головна обставина втрати автокефалії - Розділ Гетьманщини між Російською Імперією та Річу Посполитою
2. Підвищення рівня освіти українців сприяла політика царизму та соціалізації на теренах Російської імперії. Річ Посполита в свою чергу була зайнята більше релігійним питанням, адже більшість українців ізповідувала православну віру, а не католицьку. Россія ж була найбільшою православною державою у світі, і залишається єю і понині
2.Письменники-полемісти Мелетій Смотрицький у творі «Тренос», Захар Копистенський у «Палінодії», Іван Вишенський у «Раді про очищення церкви» виступали проти втручання польського уряду у справи православної української церкви, викривали його політику за принципом «чим гірше, тим краще».
3.и 4.Інтернет-журнал ukr.sovfarfor
Образотворче мистецтво 
Образотворче мистецтво у 16-17 ст.
У 16 ст. бурхливо розвивалося мистецтво скульптури, що було зумовлено поступом архітектури, оскільки скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. У скульптурних зображеннях втілювали ренесансні ідеї.
Так, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Безцінні шедеври українського мистецтва - скульптурні різьблення львівських каплиць Боїмів та Кампіанів.
Набув поширення і скульптурний портрет. Він виконував роль надгробного пам’ятника. Надгробки замовляли, щоб уславити образ померлого, увічнити його для нащадків. Так, 1579 р. в Успенській церкві Києво-Печерської лаври було встановлено надгробок К. І. Острозького: одягнений у лицарський обладунок князь відпочивав на ложі (за ренесансними традиціями небіжчика нерідко зображували сплячим).
З другої половини 16 ст. починає розвиватися українське декоративне різьблення обрамлення ікон та їх ансамблів - іконостасів. Іконостаси, виготовлені з дерева, прикрашають різьбленими рослинними орнаментами.