Галкин Илья Савич родился 15 июля 1860 года в Петербургской губернии.В 23 года стал учеником Академии художеств, посещая занятия до 1888 года. В 1887 году получил звание учителя рисования с правом преподавания в низших учебных заведениях. В 1892 году — звание классного художника 3 степени.Лавров Николай Андреевич родился в селе Юршин Рыбинского уезда Ярославской губернии 9 марта 1820 года в семье крепостных. В Рыбинске получил начальное образование. Первые уроки в искусстве брал у местного живописца Шляхтенко.В 1840 году поступил в Академию художеств. В 1843 году он окончил курс академии с малой серебряной медалью; последние академические годы работал под руководством профессора П. В. Басина. 30 сентября 1848 года за исполненные портреты получил звание «назначенного в академики», 29 сентября 1849 года звание академика за портрет конференц-секретаря академии В. И. Григоровича.Н. А. Лавров писал преимущественно портреты Императора Александра 2. Работал он и по церковной живописи; его кисти принадлежат иконостасы церквей Воспитательного дома в Петербурге, Успенского кладбища; Лавров написал иконы для внешнего украшения Владимирского собора в Севастополе; кроме того им было составлено 25 эскизов для работ в храме Христа в Москве, но смерть 3 августа 1875 года помешала ему принять более деятельное участие в этом сооружении
Повість “Захар Беркут” – твір про героїчне минуле українського Народу (І. Франко) Іван Франко у повісті “Захар Беркут” звертається до сивої давнини. Він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “Захар Беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. Автор осмислив і показав події ХІП століття, оживив картини героїчної боротьби. Про ті часи, які описав Іван Франко, збереглося мало історичних документів, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів. Подібний епізод про знищення монгольської навали і про до сил природи згадується у переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття та в передмові до поеми “Собутка” польського поета С. Гощинського. У цих творах показано героїчну боротьбу місцевих жителів з татарами, зроблено наголос на взаємовиручці та взаємодо Жителі Тухлі відважні й сміливі, винахідливі, кмітливі. Більш за все вони люблять свій край, свою землю, цінують свободу і незалежність, воліють краще вмерти, ніж потрапити в полон. В образах головних героїв автор втілив свій ідеал справді вільної людини. Це й Мирослава, яка воліє краще вмерти під тином з голоду, ніж стати зрадницею рідного краю, і залюблений у красу Тухольщини мужній лицар Максим, який з гордістю говорив: “Се наша Тухольщина, наш рай”. До останнього бився він з ворогами на підступах до свого села. Палкий патріот, він вирішив прийняти смерть, але не зрадити громаду. Та найбільше я захоплений Захаром Беркутом, який готовий пожертвувати сином задля загального добра. Цей вчинок свідчить про жертовність і високий патріотизм вождя тухольської громади.
Объяснение:
1 сентября 1939-1945г