Причины раздробленности на Руси были следующими:
- междоусобная борьба князей за власть
- формировались самостоятельные земли (княжества)
- Кормящий торговый путь «из варяг в греки» пришел в упадок
- Изменился порядок владения землей
- усилились отдельные княжества
- экономических связей между княжествами почти не было
- производило усиление вотчин и боярского движения
- у Руси не было сильного врага, из-за которого она могла бы сплотиться.
Причины раздробленности в Европе были следующими:
- Экономических и хозяйственных связей между разными землями
- Усиление (экономическое и политическое) отдельных земель
- Знатные кланы вели борьбу за власть
- сеньориальная система организации труда
- установление собственности феодалов на землю.
Отсюда можно сделать вывод о том, что междоусобные войны, экономическое и политическое усиление отдельных земель и отсутствие экономических и хозяйственных связей между землями были общими причинами раздробленности как в Европе, как и на Руси.
Что касается отличий, то в Европе не было усиления бояр и вотчин там тоже не было, «путь из варяг в греки» был исключительно русским, так как большей частью проходил на этой территории являлись специфическими причинами для Руси. Также как сеньориальная система и земля как собственность феодалов были специфичными для Европы.
ответ:
объяснение:
перехід до капіталістичних відносин у хvі–хvііі ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.
торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. для відносин зі сходом зберігає свою актуальність великий шовковий шлях, торгові шляхи в середземному морі. поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в атлантичний та індійський океани. людина вийшла в тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.
збільшується кількість міст та чисельність населення в них. змінюється їхній зовнішній вигляд. боротьба міст проти феодалів, магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. для них у центрі міста будувалися ратуші. ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. значно менше будується феодальних замків. їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.
в архітектурі панував стиль бароко. розписи на стінах, ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.
під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. повернувшись у європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний ій одяг. у деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.
формуються правила етикету, культура вживання їжі. заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. у містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.
стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. стали популярними перуки, які присипали пудрою. на відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.