Після смерті Лева володарем став його єдиний син Юрій І, котрий, як і його дід, мав титул короля Русі. Вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало Для зміцнення держави. Найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: Юрій зосередив у своїх руках владу над Волинським і Галицьким князівствами, а столицю переніс із Холма до Володимира.
Домігся утворення окремої Галицької митрополії (1303). Скориставшись послабленням Золотої Орди, він поновив владу над Пониззям, встановив дружні відносини з Польщею й Тевтонським орденом. За його правління переживала піднесення економіка держави. Його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».
Юрій II Болеслав Тройденович(близько 1306- 1340 р.)- галицько-волинський князь (1325-1340 pp.). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І Львовича. Будучи католиком, прийняв православну віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, у якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці заходи Юрія II Болеслава підривали значення місцевої аристократії. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства (Галицько-Волинська держава): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. У 1340 р. бояри організували проти Юрія II Болеслава змову й отруїли його у Володимирі
Казахский народ издревле славится национальным искусством. Самые разные виды творчества нашли отражение в культуре этого удивительного края. Как мужчины, так и женщины занимались изготовлением предметов быта и производства. Ремесленников Казахстана называли «уста», что означает «мастер». И действительно, плоды ручного труда доказывают истинное мастерство творцов. Кузнецы, ювелиры, писцы по дереву и стеклу, портные. Мастерицы не отставали от мужчин, ткали ковры, шили национальную одежду, вышивали по коже, сукну и полотну.
Стеклянная посуда, черпак для кумыса, подносы, украшенные драгоценными камнями, и другая деревянная посуда до сих пор используется в домах ремесленников и других жителей суровых степей. Холодный климат требовал особого ухода за скотом. Накидки на лошадей и верблюдов, седла, бочки для корма также создавались руками трудоголиков. Особую ценность имеют товары, появившиеся до внедрения техники в производство, ведь плотные ткани и жесткие нитки стереть руки до крови.
Казахские мастера очень ценят и чтят традиции. На сегодняшний день имеется много школ, где можно научиться уникальным навыкам древнего творчества и воспроизвести шедевры знаменитых уста. А музеи, хранящие археологические находки, являются достоянием не только Казахстана, но и мировой культуры
Объяснение:
серия военных действий между Казахскими жузами и Джунгарским ханством, продлившаяся с XVII до середины XVIII века. Стратегической целью джунгар являлось увеличение территорий для кочевья путём присоединения соседних земель Казахского ханства.
Объяснение: