Исторические сведения о кангюях оставил китайский историк Сыма Цянь, так как он писал о событиях не только Китая, но и о соседних странах, к которым относится государство кангюев.
Территория: долина Сырдарьи и западная часть Семиречья. Через территорию кангюев проходила одна из ветвей Великого Шёлкового пути.
Политическая история: У кангюев были политические, торговые и экономические связи с Китаем, Римом, Кушаном. Так как через территорию кангюйского государства проходила одна из ветвей Великого Шёлкового пути, они контролировали это направление, ведущее к Кавказу и Чёрному морю. За контроль этого торгового пути шла борьба с их соседями - усунями, которых поддерживал Китай. Кангюи нашли себе союзника в противостоянии усуням и Китаю - гуннов.
Столица: город Битянь
Численность населения: 600 000 человек
Культура: Из китайских источников можно узнать, что кангюи - хорошие певцы и танцоры. У них было хорошо развито музыкальное искусство. У них были различные музыкальные инструменты: маленькие и большие барабаны, пятиструнные инструменты.
У кангюев была письменность ( в 2006 году в Южно-Казахстанской области во время раскопок в Культобе были обнаружены глиняные таблички с кангюйскими письменами.)
У кангюев было хорошо развито ремесленное искусство. При археологических раскопках найдено большое количество глиняной посуды. Причём на посуде встречаются образы овец. Соответственно, можно сделать вывод, что овцы играли большую роль в жизни кангюев.
Было развито ювелирное искусство.
Объяснение:
Великі князі і польські королі самі призначали православних намісників. Православна церква у Великому князівстві Литовському тривалий час мала провідне становище й намагалася протистояти католицизму.
1448 р. У Москві на соборі було обрано митрополитом Іову без погодження з константинопольським патріархом.
З цього часу бере початок незалежна Московська церква. Литовські правителі хотіли мати свою митрополію, а не підпорядковуватися Москві.
1458 р. Було відновлено митрополію у Києві.
1467 р. Константинопольський патріарх висвятив на митрополита Григорія Болгарина. Йому підкорялися всі православні литовські єпархії.
XV-XVI ст. Наступ католицизму на українські землі.
Після загарбання Польщею Галичини і Західної Волині уряд різними методами насаджував католицизм:
• у Львові було створено католицьке архієпископство;
• у Львові, Холмі, Перемишлі були католицькі єпископські кафедри;
• православне духовенство змушене платити податки;
• закривалися православні храми;
• було обмежено церковне православне будівництво тощо;
• православних змушували відзначати основні католицькі свята. Отож із наступом католицизму на українські землі боротьба православних за свою віру, звичаї і традиції посилювалася.