куликовская битва (1380 год-) величайшее сражение между и татарами,решающее событие в свержении золотоордынского ига в xiv веке.
личность: александр пересвет , легендарный воин.
действия: выиграл знаменитый бой у челубея (темир-бея),поединок богатырей мамаева
побоища.оба противника погибли,но подвиг пересвета вдохновил войска на победу.
личность: дмитрий боброк (волынец)-воевода великого князя дмитрия донского.
действия: воевода засадного полка в куликовской битве,тактически использовав положение,ударил по основной
силе татар с тыла.удар засадного полка стал решающим в битве,татары обратились в бегство,так как у мамая не было резерва.воевода и его полк решили исход битвы.
Куликовская битва (1380 год-) величайшее сражение между русскими и татарами,решающее событие в свержении золотоордынского ига в XIV веке.
Личность:Александр Пересвет , легендарный воин.
Действия:Выиграл знаменитый бой у Челубея (Темир-бея),поединок богатырей Мамаева побоища.Оба противника погибли,но подвиг Пересвета вдохновил русские войска на победу.
Личность: Дмитрий Боброк (Волынец)-воевода великого князя Дмитрия Донского.
Действия:Воевода засадного полка в Куликовской битве,тактически использовав положение,ударил по основной силе татар с тыла.Удар засадного полка стал решающим в битве,татары обратились в бегство,так как у Мамая не было резерва.Воевода и его полк решили исход битвы.
Наприкінці XIV - на початку XV ст. у Чехії, яка входила до складу Священної Римської імперії, у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин та національним гнобленням з боку німецьких колоністів у політичному й економічному житті країни загострились класові та національні суперечності. Загальне невдоволення чехів викликала привілейована католицька церква - найбільший землевласнику країні. Обурення чехів виявилося в гуситському русі- антифеодальному, національно-визвольному й антикатолицькому, ідейним натхненником якого був Ян Гус, професор Празького університету.
Спалення Яна Гуса 1415 р. у Констанці за рішенням церковного собору як єретика спричинило вибух гніву чехів. На народних зібраннях проповідники закликали мечем боронити "правду Божу". 1419 р. ремісники і міські низи Праги розгромили католицькі церкви і будинки німецьких патриціїв та вигнали їх з міського магістрату. Те саме сталося й в інших містах. Претензії німецького імператора Сигізмунда І, якого чехи ненавиділи за спалення Яна Гуса, на чеський престол посилили в Чехії антинімецькі та антипапські виступи.
Чеські бюргери і рицарі утворювали крило чашників. Вони вимагали "дешевої" національної чеської церкви і причастя з чаші (звідси їхня назва), виступали за збереження феодального ладу. Опорою чашників була Прага, а ідеологами - університетські магістри.
Табір реакції (великі феодали, католицька церква і німецькі патриції) намагався зберегти свої привілеї за до організованих Папою Римським та імператором Сигізмундом І хрестових походів. Упродовж 1420-1431 рр. відбулося 5 хрестових походів проти гуситів (усі вони зазнали поразки). Армія гуситів, керована талановитим полководцем Яном Жижкою, швидко пересуваючись на возах у супроводі легкої артилерії, успішно громила важку рицарську кінноту.
З 1427 р. гусити здійснили кілька великих походів проти ворогів і дійшли до Балтики. Папа і Сигізмунд І, переконавшись, що зброєю рух гуситів не придушити, 1433 р. погодилися на помірковані умови чашників (Празькі статті). Останні, зрадивши таборитів, об'єднались з колишніми ворогами і 1434 р. під Ліпанами розгромили армію таборитів.
У гуситських війнах епізодично брали участь українці. Так, волинський князь Федір Острозький зі своїм загоном кілька років підтримував гуситів. У документах, що стосуються руху, є відомості про "русняків" із Львівщини і Закарпаття.