Объяснение:Періодизація
Історики часто ділять політичну історію руської держави на 3 основні періоди[26].
Підготовчий етап (VIII—IX століття). У цей час відбувається розселення слов'ян на північний схід і становлення внутрішньо- та міжплемінних відносин.
Конституціювання держави (кінець IX — початок X століття). Період швидкого зростання. Розпочинається 882 роком, коли на престол у Києві сів Олег. Здійснюються перші походи на Костянтинополь Олега та Ігоря 911, 943 років. Внутрішня політика княгині Ольги звернена на затвердження централізованої влади. Відбувається остаточне утвердження держави на міжнародній арені за активної діяльності Святослава I Хороброго. Закінчується етап смертю князя 972 року від рук половців. Було підкорено сусідні східнослов'янські племена, унаслідок чого утворилося величезне господарське й політичне об'єднання, здатне кинути виклик основним суперникам у цьому регіоні.
Розквіт держави (кінець X — початок XI століття). Період охоплює князювання Володимира Святославича (978—1015) та Ярослава I Мудрого (1034—1054), що було добою зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності й стабільності, економічного та культурного розквіту. На противагу територіальному зростанню попереднього періоду тут переважає внутрішній розвиток. Було впроваджено християнство, що значною мірою вплинуло на політичне й культурне життя держави, а також вироблено кодекс законів.
Період феодальної роздробленості (середина XI — середина XIII століття). Він характеризується безупинними руйнівними князівськими чварами, зростанням загрози нападів кочових племен та економічним застоєм. Початок цього періоду, за різними оцінками, припадає на час смерті Ярослава I Мудрого 1054 року або кінець князювання останніх успішних правителів Києва — Володимира II Мономаха (1113-1125) та його сина Мстислава Великого (1125-1132)[27]. Феодальна роздробленість була узаконена на з'їзді князів у Любечі 1097 року. Після захоплення та розорення Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським 1169 року, політичне й економічне значення міста впало.
Монгольська навала на Русь у 1237—1241 роках, руйнування Києва 1240 року й включення князівств до складу держави монголів — Золотої Орди, поклали край існуванню Київської Русі та незалежності окремих князівств.
Спарта – это государство, которое существовало в древние времена на территории современной Греции. Официальное название данного образования – Лакедемон. Во времена основания само наличие такого протогосударства было достаточно прогрессивным, поскольку оно обладало развитой системой управления и собственной идеологией. Но в силу отсутствия реформ и остановки в развитии, территория не смогла удержаться на европейской арене и была поглощена более сильными соседями.
Таким образом, между древнейшими государственными образованиями есть много общего. Как Спарта, так и Афины представляли собой города, обладающие собственной системой управления. Они вступали в союзы со своими соседями, участвовали в военных походах. В них сформировались собственные принципы существования, которые разделялись населением. Как Спарта, так и Афины вошли в состав Римской империи в 146 году до Новой эры, однако сохранили право на самоуправление.
Тем не менее, внутренний уклад данных государственных образований был абсолютно разным. Афины – это образец демократии, где все решения проходили одобрение народного собрания. В Спарте власть принадлежала двум царям, которые действовали единолично. В Афинах люди обладали личной свободой: как демос, так и аристократы. Рабов было мало, и в основном они происходили из числа народов, потерпевших поражение в войнах. В Спарте все люди делились на рабов (илотов) и воинов, обладавших свободой.
Афины подарили миру такие достижения, как Олимпийские игры, философия, риторика, поэзия. В Спарте происходил искусственный отказ от данных «излишеств», состязания на потеху публики были запрещены. Формально не существовало частной собственности, всё принадлежало общине. Стоит заметить, что общеизвестный принцип сбрасывания слабых младенцев со скалы существовал не только в Спарте, но и в Афинах. Время было такое: от нежизне потомства избавлялись сразу.