Перун — бог наймогутніших сил неба і землі, блискавки та грому. У предків культ Священних гаїв був культом Перуна, ототожнюваного з дубом. Середньовічний історик Прокопій Кесарійський (VI ст.) свідчив, що слов’яни «бога блискавки вважають єдиним господарем усього».
Объяснение:
За народними віруваннями, після створення світу, коли бог вогню Сварог пішов на відпочинок, Перун заступив його місце в небі. Його уявляли у вигляді літнього чоловіка зі срібною головою та золотими вусами. За іншими даними, особливе значення мала борода громовержця, що знайшло відображення у фольклорі стосовно «бороди Іллі», образ якого замінив Перуна в епоху двовір’я. Перун народився з каменю, одухотворений та благословенний у світ Білобогом, а вигодувала громовержця коза. Колись попереду війська везли постать Перуна, голову якого вінчали козині роги: військо кожного племені виступало з тотемом- предком на чолі. За свідченням О.Афанасьєва, у предків існував звичай водити в день сонцевороту (12 грудня) ведмедя одного або з козою. Як «представник» бога- громовика ведмідь відіграє неабияку роль у народному епосі. У казках Перун виступає іноді у вигляді богатиря Івана Медведки: по пояс він людина, а нижня половина — ведмежа. Можливо, тому й донині на Щедрий вечір (1 січня) ходять по хатах із символічною зіркою та водять козу чи ведмедя. На думку дослідника, ім’я Перуна з часом замінилося історичним іменем Іллі Муромця. У ратних подвигах Ілля уподібнюється Перунові, він використовує його зброю — всерозтрощуючі стріли — і виїжджає на такому ж чарівному коні, як і бог-громовик.
Предки, ідучи обороняти рідну землю, клялися Перуном, богом своїм, що не осоромлять слави вітчизни. Перун — бог, який не лише дарує життя, але й карає людину за її провини. Грім і блискавка Перуна — найстрашніша кара для тих, хто порушує клятви богам. «Велесова книга»: «Се ворогам казали: зникніть, яко тьма по сонцю. І се Перун найде на вас і розтрощить вас, як овець. І багато разів тремтіли, і небесних воїнів убоялися».
Деревом Перуна вважався дуб, бо в нього найчастіше влучає грім. На честь громовержця горіли вічні вогні, які постійно підтримували деревиною дуба; якщо такий вогонь гаснув, його знову запалювали тертям шматків священного дерева. Щоб був добрий урожай, чоловіки приносили жертви дубам, а жінки — липам.
Социал-демократы
1)Токаш Бокин, Жанабай Ниязбеков, Аубакир Жунусов, Турар Рыскулов, Сейткали Мендешев, Баймен Алманов, алиби Жангельдин, т. б. люди, которые учились в радикальном настроении, и активисты призывали народ к открытому вооруженному противостоянию.
Либеральные-демократы
Казахская либерально-демократическая интеллигенция во главе с А. Букейхановым, А. Байтурсыновым, М. Дулатовым придерживалась другой позиции. Они считали, что казахи — подданные Российского государства, сыны своей родины. “Казахи должны быть на фронте, наравне с другими нациями, с оружием в руках защищать страну, а привлечение к “черной” работе считаем унизительным”, — писал А. Байтурсынов. В своем обращении А. Бокейханов, А. Байтурсынов, М. Дулатов выдвинули следующие альтернативы: “Согласившись идти, жигиты пострадают меньше и не погибнут; сопротивление же повлечет огромные жертвы, кровопролитие”
2)потому что мнения расходились
Объяснение: