Відповідь:
Іван Грозний помер раптово. У нього виявилося два спадкоємця - недоумкуватий і немовля, тому потрібний регент або регентський рада. Правлячі кола розділилися на декілька кланів. Лідерами "дворових" виступали Нагие, Бєльські і Годунови. На чолі "земців" були представники родів Мстиславских, ШуйсьКих і Юр'єва. Склад регентського ради нам точно невідомий, але за даними більшості джерел в нього, виконуючи волю Івана Грозного, увійшли "земські" бояри Η. Р. Юр'єв, І. Ф. Мстиславській, і "дворовий" боярин І. П. Шуйський. У регентському раді було ще четверте місце, яке займав "дворовий" - або Б. Я. Бєльський, або Б. Ф. Годунов.
У перші дні після кончини царя регентський рада і боярська верхівка зуміли домовитися тільки з одного питання. В останні роки правління Івана Грозного дуже піднеслися Нагие. Іван IV був одружений на Марії Оголеною, а її дядько А. Ф. Оголеною, свого часу зробив кар'єру на дипломатичній ниві, піднявся завдяки доносами на "земських" бояр. Його ненавиділи, та й з немовлям царевичем Дмитром треба було щось робити, поки і в нього не завелися прихильники і не почалася смута. Тому першим (і єдиним) загальним рішенням була опала Нагих і посилання їх на воєводство в далекі маленькі міста (Арск, Кокшайск, Васильсурск і т.д.). Царевича Дмитра разом з матір'ю відправили в далекий Углич, виділений йому в спадок за заповітом Івана Грозного.
Пояснення:
Русско-польская война 1654—1667 (Тринадцатилетняя война; в современной польской историографии по аналогии с Шведским потопом также Русский потоп[4][5]) — военный конфликт между Россией и Речью Посполитой за возвращение утерянных Россией в Смутное время территорий, а также за контроль над западнорусскими землями (ныне территории современных Белоруссии и Украины), утраченых в 14-15-м веках. Началась в 1654 году после решения Земского собора от 1 (11) октября 1653 года о принятии в российское подданство Войска Запорожского[6] «з городами их и з землями», после неоднократных гетмана Богдана Хмельницкого.
Объяснение:
Днем я обедаю