Гай Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв.Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором. До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки простоті та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. Від імені Юлія Цезаря походять титули цісар, кайзер та цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах (наприклад, англійською — англ. July).
Відповідь:
Алимжанов А. Юность Курмангазы // Курмангазы / Сб-к стат. под ред. А. Нысанбаева. Алма-Ата, 1998, с. 485—507
Аравин Ю. П. Новые материалы о Курмангазы//Вестник АН КазССР. Алма-Ата, 1961, с. 52-60
Аравин П. В. К вопросу о музыкальном стиле Курмангазы // Курмангазы / Сб-к стат. под ред А. Нысанбаева. Алма-Ата, 1998, с. 132—162
Байкадамова Б. Б. Функциональные основы темообразования в казахской домбровой музыке (на примере кюев Курмангазы). Автореферат канд. дисс. Ташкент, 1984, 22 с.
Бабалар сөзі: жүзтомдық Күй аңыздар / под ред . С. Қасқабасова. Т. 84. Астана, 2012 — c. 197—208
Васильев Г. «Сары-Арка» / Роман. Астана: Аударма, 2012 − 360 с.
Гизатов Б. «Его домбра звучала для народа». К 175-летию со дня рождения Курмангазы / Казахстанская правда. 7 сент., 1993
Джумакова У. Р. Кюи Курмангазы и проблемы казахской музыки 20 века // Курмангазы / Сб. статей под ред. А. Нысанбаева. А., 1998, с. 181—201
Жубанов А. К., «Курмангазы» (монография), Алматы, 1936.
Жубанов А. К., «Струны столетий», Алма-Ата, 1958.
Ирмуратов Х. Повесть о Курмангазы// Сб-к стат. под ред. А. Нысанбаева. Алматы, 1998 — с. 479—526
Кекільбай Ә. «Күй құдірет». Қурманғазының тұғанына 175 жыл / Егемен Казакстан. 11.09.1993
Кекільбай Ә. «Күй тәңірі» Қурманғазының тұғанына 175 жыл / Егемен Казакстан. 19.10.1993
«Кюй Курмангазы синхронно сыграли домбристы по всей стране» https://tengrinews.kz/music/kyuy-kurmangazyi-sinhronno-syigrali-dombristyi-vsey-strane-308039/
Нажимеденов Ж. Курмангазы // Курмангазы / сб-к стат. под ред А. Нысанбаева. Алма-Ата, 1998, с. 479—485
Шегебаев П. История казахской инструментальной музыки 19 века. Астана, 2008, 57 с.
Құрмангазы : жинақ (редактор Нысанбаев Ә. Н.) — Алматы : Қазақ энциклопедиясы, 1998 — 544 с.
Курмангазы. «Сары-Арка» (сборник 20 кюев), Алматы, Онер, 2001.
Құрмангазы: жинақ / құраст. Iзімұлы М. — Алматы : Арыс, 2004 — 320 с.
Пояснення:
Запорожская Сечь, независимое объединение, которое жило по козацким законом. по факту это была своеобразная Украина, которая перемещалась. Ни раз она русскому войску в борьбе с татарами и турками. Для Украины это сохранение традиций и охрана территории