Гайдамацький рух — явище суспільного життя, зумовлене соціальними, релігійними та національними реаліями України 18 ст., насамперед ускладненням внутрішньо-політичної ситуації в правобережній частині Гетьманщини після її підпорядкування Речі Посполитій.
Руйнування національних державних інституцій, витворених правобережним козацтвом у ході національно-визвольної боротьби 2-ї половини 17 — початку 18 ст.; політична анархія, господарське розорення краю та відповідні зміни в соціальній
структурі населення в поєднанні з конфесійними проблемами, які накопичувалися, створювали в регіоні сприятливий ґрунт для соціального та національного протистояння. Перша згадка про гайдамаків у джерелах датується 1715, хоча, за твердженням В.Антоновича, гайдамацькі загони почали діяти на Волині вже 1708. Кількість їх збільшувалася настільки швидкими темпами, що для боротьби з гайдамаками польський уряд змушений був використовувати підрозділи регулярної армії.
Объяснение:
Римляне часто отбирали у них жильё присваивая все себе. Многие не могли обеспечить семью едой и их делали рабами.
Потому что в римскую армию не брали людей не имеющих земли и так же его тревожило то, что безземельники могли поднять бунт. а так же если землевладельцы станут рабами, то войско ослабеет из за того, что неоткуда будет брать еду. Поэтому Тиберий принял закон чтобы у семей было не больше 1000 югеров,а 30 югеров отдать бедным.
Тиберий, а потом его младший брат Гай, предложили земельный закон, по которому у богатых землевладельцев отбиралась земля в пользу государства, а потом отобранная часть делилась на бедных крестьян, которые приобретали ее по дешевой цене.
ПОСЛЕДНЕЕ я не знаю как показать