імператора Тита Флавія
Римський Колізей або, як його ще називають, амфітеатр Флавіїв, побудований між трьома пагорбами: Эсквилинским, Целиевским і Палатінським. Архітектура Колізею вражає своєю масивністю. Довжина зовнішнього еліпса дорівнює 524 метри, а його загальна площа — близько 24 000 метрів квадратних. Довжина самої арени досягає 85,75 метрів, а ширина — 53,62 метрів. Фундамент височіє на 13 метрів, самі ж стіни до 50 метрів у висоту.
З латині «Колізей» перекладається як величезний чи колосальний. І це дійсно саме відповідне визначення для античного амфітеатру.
Крім основної арени і кам’яних стін, Колізей вміщує вомиторії — своєрідні проходи під трибунами, за якими відвідувачі могли добратися до своїх місць в обхід основних ступенів. Після десятків років руйнувань, туристам відкрилася колись прихована від очей підземна частина амфітеатру — гипогеум. Ця частина арени являє собою мережу тунелів, камер та проходів, в яких раніше були гладіатори до виходу на бій і утримувалися тварини. В окремих частинах гипогеума розташовані колодязі, куди скидали тіла загиблих тварин і деяких бійців. У часи функціонування Колізею підземелля було закрито від відвідувачів дерев’яними настилами. Але після землетрусів, дощів і вітрів дерево прогнило, дозволивши всім туристам своїми очима вивчити заплутані ходи.
Отличало Ткачева от Лаврова то, что он на первое место ставил экономический переворот, а Ткачев политический. Ткачев считал, что итогом революции будет установление диктатуры заговорщического меньшинства, а не диктатура революционного класса. У этого образованного во всех аспектах меньшинства были преимущества перед трудящимся классом.
Таким образом, революционная концепция Ткачева сводится к следующему: во-первых, признание заговорщической организации революционного меньшинства; во-вторых, необходимость захвата этим меньшинством государственной власти в целях перестройки жизни на новых, социалистических началах, и, в-третьих, признание диктатуры революционного меньшинства.