Грецька, або Давньогрецька міфологія була основою розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу — Стародавньої Греції, колиски Західної цивілізації[1][2][3]. Розглядаючи богів, божеств та героїв давньогрецьких міфів, можна побачити розвиток сучасного суспільства: як воно змінювало своє ставлення до сил природи, до суспільного та індивідуального. Завдяки давньогрецьким міфам можна судити про те, як зароджувались основи теології та космології. Зрештою, надзвичайна цінність феномену давньогрецької міфології полягає в тому, що вона підштовхнула людей до необхідності інтелектуального розвитку, до появи багатьох наук, зокрема логіки, математики, риторики тощо.
Никакого «нашествия» на Россию Наполеон не планировал. Его военные замыслы соответствовали политическим задачам – достаточно скромным. В первую очередь корсиканец намеревался ужесточить континентальную блокаду против Англии, создать буферное государство на территории бывшей Речи Посполитой и заключить военный союз с Россией для совместного похода в Индию – этот мегапроект со времен Павла I продолжал занимать воображение Бонапарта.
Главный смысл войны со стороны будущего противника состоял в «принуждении к сотрудничеству». От России требовалось строго следовать прежним союзническим обязательствам и взять на себя новые. Да это был бы союз неравноправный, прикрывающий вассальную зависимость, но все же союз.