Военная 1748
Пожизненная служба рекрутов. Увеличена численность армии.
Открыта военная академия. Увеличено число офицеров 1749
Судебная
Приняты новые гражданский и уголовный кодексы.
Судебные функции – только у государства
Финансовая
Введен всеобщий подоходный налог и для дворян и для церкви
Экономическая
Отмена внутренних торговых пошлин.
Введены пошлины на ввозимые товары.
Политика протекционизма, меркантилизма.
Реформа образования 1749
Общее начальное и среднее образование.
Открыты технические и ремесленные школы, сельскохозяйственные училища.
Венский университет освобожден от влияния католической церкви.
Религиозная реформа
Закрыты монастыри. Секуляризация земель.
Изгнаны иезуиты. Разрешено протестантство
Отмена личной зависимости крестьян.
Объяснение:
Годы примерно все одни и те-же 1748-1749, +скинула таблицу на реформы после войны.
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.