Назвіть громадсько-політичні організації, які виникли в роки Першої світової війни на українських землях в складі Австро-Угорщини
А.Товариство українських поступовців
Б.Союз визволення України
В.Головна Українська Рада
Г.Карпато-руський визвольний союз
Д.Загальна Українська Рада
Е.Союз земств
Укажіть наслідки Першої світової війни для України.
А.Відшкодування країнами Четверного союзу Україні збитків, завданих війною
Б.Розорення західноукраїнських земель
В.Назрівання революційної кризи в Наддніпрянській Україні
Г.Здобуття Україною незалежності
Д.Приєднання до України Криму
Е.Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду
Набор сельскохозяйственных культур отличался от более позднего: рожь занимала в нем еще небольшое место, преобладала пшеница. Совсем не было овса, но известны просо, гречиха, ячмень. Выращивали лен, коноплю, а также овощные культуры – репу, редьку, лук, чеснок, капусту. Наряду с земледелием большое место в хозяйстве восточных славян занимало животноводство. Разводили славяне крупный рогатый скот, свиней, коров, коз и птицу. А найденные при раскопках кости, подтверждают, что славяне разводили лошадей, мясо которых редко употребляли в пищу (их использовали, в основном, для верховой езды и как тягловую силу). В лесах, покрывавших территорию Восточной Европы, в изобилии водились звери, а в реках было много рыбы. Поэтому славяне охотились на кабана, медведя, лисицу, зайца. На охоту брали лук со стрелами и копье. В реках ловили щуку, леща, сома и др. рыбу. Рыбу ловили крючками, сетями, неводами и разнообразными плетенными при Развитию рыболовства, конечно то обстоятельство, что славянские поселения располагались по берегам рек. Подсобную роль в хозяйстве восточных славян играло бортничество – сбор меда диких пчел. Это был не просто сбор меда, но и уход за дуплами – «бортями», и даже их создание. По археологическим данным мы можем судить в какой-то степени о быте древних славян. Их располагавшиеся по берегам рек поселения, группировались в своего рода «гнезда», из 3 – 4 поселков. В каждом поселке проживало несколько семей; иногда они исчислялись десятками. Дома были не большие, типа полуземлянок: пол на метр – полтора ниже уровня земли, деревянные стены, глинобитная или каменная печь, топящаяся по-черному, крыша, обмазанная глиной и порой доходящая концами кровли до самой земли.