Вірш викликав неоднозначну реакцію громадськості. З одного боку, Кіплінгу було пред'явлено звинувачення в зневажливому ставленні до неєвропейських народів, в зображенні їх як недорозвинених, небезпечних, таких, що вимагають постійного контролю та до з боку «білих націй». У зв'язку з цим текст часто розглядався як расистський та проєвропейський-шовіністичний, як прикриття для проведення колонізаторської політики, в першу чергу Великою Британією, виправдовуючи її завоювання в Азії та в Африці гуманістичними міркуваннями. Ряд сучасників Кіплінга, наприклад Марк Твен, гостро критикували його позицію, позначену у вірші «Тягар Білих».
З іншого боку, у своєму не менше відомому вірші «Балада про Захід та Схід» Кіплінг показує себе тонким психологом і знавцем особливостей та проблематики складних взаємин культур Європи та Сходу, побудованих на абсолютно різних ідеологічних та світоглядних фундаментах. У цьому аспекті «Тягар Білих» розглядається також як спроба автора пробити глуху стіну нерозуміння, знайти спільну мову між різними расами та культурами, нехай і з погляду європейця-колонізатора. Під час оцінювання особистої позиції Кіплінга не можна не враховувати і той факт, що сам поет народився, виріс та прожив значну частину свого життя в колоніях, прекрасно знав і любив Схід і його мешканців (особливо Індію)
ответ: !
объяснение:
огромное количество произведенного в европе металла уходило на оружейное дело. все большую роль играло огнестрельное оружие, появившееся в европе в xiv в. именно тогда европейцы заимствовали порох, изобретенный китайцами. в xv в. было найдено оптимальное соотношение пропорций орудий, качества металла, из которого их отливали, и количества пороха в заряде. первые орудия (бомбарды) изготовляли из бронзы или железа, а стреляли каменными ядрами. позднее распространился чугун, и стволы пушек и ядра стали лить из него, что было гораздо дешевле и увеличивало эффективность артиллерии. артиллерийский огонь достаточно легко сокрушал каменные крепостные стены, поэтому получили распространение земляные укрепления — ядра в них застревали. для преодоления таких укреплений стали применять орудия, стреляющие навесным огнем — мортиры. порох научились использовать и при закладке подземных мин под укреплениями.
первым ручным огнестрельным оружием явилась аркебуза, обслуживавшаяся двумя стрелками. ее устанавливали на специальной подставке и поджигали порох фитилем. с середины xvi в. стали использовать фитильные ружья — мушкеты. мушкет заряжался с дула, в которое закладывали порох и 8 —10 пуль. в xvi в. появились также и первые кремневые ружья. в них вместо фитиля применялся кремневый запал. вошли в употребление и ручные гранаты. в xv в. совершился переворот в судостроении: гребные галеры потеснили каравеллы — быстроходные суда с тремя - четырьмя мачтами и системой прямых и косых парусов, позволявшей искусно маневрировать при боковом ветре или даже двигаться против ветра.