На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Батиєм. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження.
Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.
2. После пожара 64 года н. э. в Риме, император Нерон возложил всю вину за произошедшее на христиан. Он устроил страшные гонения на верующих, истязал и убивал их. К методам наказания можно отнести распятие на кресте, зашивание в шкуры зверей и травля собаками. Он приказывал распять человека на кресте и облить его маслом, затем масло поджигали, и человек заживо горел, освещая сады напротив дворца ярким светом пламени. Большинство зверств ничем не подтверждены, однако историки все же сходятся в том, что Нерон был первым в мире, кто начал тотальное гонение на христианство.
3. Нерон приказал заманить свою мать на великолепный корабль, который был построен так, что часть его должна была отвалиться и раздавить или утопить женщину. Но план не удался: мать получила лишь легкую рану и была Нерон был в отчаянии от неудачи дела. Но попыток избавиться от матери он не оставил случай: один из отпущенников матери был арестован, под одеждой его нашли кинжал. Это послужило доказательством умысла убить императора. Приближенный Нерона с надежными людьми отправился на виллу, где была мать Нерона, ворвался в спальню и убил ее.
4. Нерон решил прекратить жизнь брата, чтобы мать не передала ему сан императора.
5. Учитель Нерона Сенека умер, когда ему было около 70 лет, сохраняя твердость духа. Он мог прожить дольше, но Нерон приговорил его к смерти через самоубийство. Сенека хладнокровно вскрыл себе вены на руках и ногах. Поскольку кровь из старческого тела вытекала медленно, он опустил ноги в теплую воду, в то время как рабы записывали последние слова философа. Он говорил до тех пор, пока смерть не унесла его.
6. Нерон женился на мужчине — одном из своих рабов по имени Скорус.
7. Очень распространенными были пьяные оргии: Нерон одевался в звериную шкуру, потом выскакивал из клетки и по очереди насиловал привязанных к столбам голых мужчин и женщин.
8. Решив в очередной раз поменять жену, Нерон казнил свою первую супругу Октавию. Он обвинил ее в прелюбодеянии. Второй официальной женой императора стала супруга его лучшего друга. Но и она не продержалась долго. Вторую жену он убил, ударив ногой, больную и беременную.