Відповідь:
Походження терміну має різні гіпотези. Частина дослідників (Олексій Шахматов) ототожнював антів з усім східним слов'янством, інші — з його південною частиною. Деякі вчені вважають, що візантійці називали антами ту частину східних слов'ян, що в IV—VII століттях були об'єднані в міцному міжплемінному союзі, який умовно називають Антський союз.
Слов'янські археологічні культури 7-го століття н. е.
Територія розселення антів охоплювала переважно лісостепову зону Східної Європи. Археологічно анти являють собою пеньківську культуру.
За Йорданом, анти жили між Дністром і Дніпром[3]. За Прокопієм, їх оселі сягали на сході Азовського моря, а на заході — долини Дунаю[3].
Йордан та візантійські автори II-ї половини VI століття н. е. називали дві групи слов'ян, котрі жили на півдні Європи: склавінів (слов'ян) і антів. Венедами чи венетами Йордан означував не лише слов'ян взагалі, а й їхнє північне угруповання, що тяжіло до Вісли та Балтійського моря. Дехто з українських істориків, зокрема Михайло Грушевський, вважав їх предками українського народу.
Відкидаючи погляди щодо антів, як на пращурів якогось одного народу, чимало дослідників бачили у них основоположників усіх східних слов'ян, втім зокрема чеський славіст Любор Нідерле та російський археолог О. Спіцин вважали антів предками виключно південної групи східних слов'ян. Окремі вчені звужували етнічну спадщину антів лише до східнослов'янських племен межиріччя Дніпра й Дністра — уличів і тиверців. Однак сучасні археологи виявили пам'ятки матеріальної культури антів як на півдні колишнього СРСР, так і за його межами: у Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині, в заселених слов'янами частинах Балканського півострова.
Пеньківська культура в V—VI ст. на тлі інших слов'янських та балтійських культур.
Спільність мови антів зі слов'янськими засвідчують сучасники. Є також імена, які знаходимо переважно в латинізованому або грецизованому вигляді: ант Доброгаст — таксіарх грецького флоту 555 р., ант Всегорд — візантійський полководець, ант Анагаст — начальник фракійських військ 469 р., антські князі Бож і Межамир, анти Келагаст, Хвалибуд та ін.. Подібна традиція складних імен зустрічається в літописах Київської Русі. Лінгвісти стверджують, що анти в V—VII ст. говорили мовою, близькою до розмовної мови Київської Русі, яка вже мала деякі ознаки української[джерело?]. Візантійський історик Прокопій (490—562 рр.) пише, що анти і слов'яни говорили однією мовою:
Пояснення:
Лучший ответ
1-Многие казахи попали в плен и были проданы в рабство. Не желая терпеть грабежи и притеснения со стороны хивинцев, часть скотоводов откочевывала в сторону Каракумов и реки Иргиз. С другой стороны, с целью отпора произволу хивинцев и кокандцев, сыр-дарьинские казахи поднимались на борьбу за свою свободу.
2-Жанкожа Нурмухамедулы всю свою жизнь посвятил делу обретения при-аральскими казахами независимости. Жанкожа был авторитетным правителем рода кишкене-шекты. Соплеменники уважали его за смелость, личную отвагу, независимость и целеустремленность. Он обладал незаурядной физической силой, был искусным наездником. Среди сырдарьинских казахов был известен как умный и справедливый бий. Батыр отличался от других и тем, что был глубоко религиозным человеком. Известный ученый и общественный деятель Казахстана М. Тыныш-паев писал о нем следующее: «Батыр и би всех Орд, борец за свободу казахов знаменитый Жан-кожа-батьр не признавал ни русских, ни хивинцев, ни кокандцев и никаких ханов».
3-Казахское население было обложено царским правительством ежегодным налогом в 1,5 серебряных рубля с кибитки. У них начали отбирать поливные земли в пользу переселенцев и чиновников. Все это заставляло их все активнее выступать против российских колониальных властей.
4-Главной причиной поражения повстанцев явилось плохое вооружение и устаревшая тактика. Восстание казахов Приаралья было локальным народным выступлением. Царское правительство успело возвести укрепления, а также захватить кокандские крепости. В регион завозилось в большом количестве вооружение, в том числе и пушки. Ежегодно увеличивалась численность российских войск. Выступление повстанцев как против России, так и Коканда и Хивы распыляло силы восставших. Со стороны Семиречья также двигались российские войска, заметно усиливая фактор российского военного присутствия.
5-Восставшие были разгромлены карательным отрядом, вооруженным пушками. Жанкожа был вынужден искать поддержку у бухарского хана, но тот не торопился оказывать ему . Его отряды потерпели окончательное поражение 9 января 1857 года в сражении с карательным отрядом генерал-майора Фитингофа в урочище Арыкбалык.
Объяснение:
Эпоха называлась- Неолит (5-3 тыс. лет до н.э.).
Объяснение:
Неолит (от греч. – новый и камень), новый каменный век, переход от присвающего хозяйства (собирательство и охота) к производящему (земледелие и скотоводство), хотя присвоение играло большую роль. Эпоха неолита позднейшего каменного века характеризуется использованием кремневых, костяных и каменных орудий, изготовленных с техники сверлений, пиления и шлифования и широким распространением глиняной посуды. По культурно-хозяйственным признакам культуры неолита распадаются на 2 группы: 1) земледельцев и скотоводов и 2) охотников и рыболовов. Появились зачатки горного дела и ткачества.