10. Регентство Елены Глинской при ее сыне, Иване Грозном (фактически был монархом, ему тогда всего 3 года было), длилось с 1533 по 1538 годы. При ней была проведена денежная реформа.
Объяснение:
11. В целом же внутренняя политика Елены Глинской в период ее регентства состоит из 3 направлений:
- Реформы для укрепления центральной власти. Объективно эти реформы сделали Русь сильнее.
- Стандартизация всех мер.
- Строительство новых городов и укрепление обороно старых. Прежде всего, укреплялась Москва, где были построены каменные стены Китай-города. Новые горда строились на юге и на западе. Крупнейшие города: Себеж, Проник, Балахна и другие.
Відповідь:
Для існування фільваркових господарств суттєво необхідними були доступ до ринків та значна робоча сила. Ці умови існували в Галичині, на Волині та Поділлі, де і виникли перші фільварки. У середині XVI ст. в Руському і Волзькому воєводствах нараховувалось кілька сотень фільварків. На Волині фільварки поширились пізніше, ніж в Галичині.
З розвитком фільваркового господарства безпосередньо була пов'язана волочна реформа польського короля і князя литовського Сигізмунда II Августа, проведена в 1557 p. в його маєтках у Литві, Західній Білорусії та в Україні - у Кременецькому повіті, Ратенському й Ковелівському староствах на Волині. Метою її було збільшення доходності великокнязівських маєтків розширенням господарської ріллі й посиленням селянських повинностей.
Згідно з "Уставами на волоки" руйнувалося громадське землеволодіння. Всі землі (дворові та селянські) перемірювали і поділяли на волоки. Кожне селянське тяглове господарство за точно встановлену ренту отримало волоку землі і втратило право розпоряджатися нею. Кількість тяглових селян залежала від розмірів фільварку, оскільки площа землі його відносилася до площі, переданої в користування селян як 1: 7. Волочна реформа збільшила кількість тяглових селян, в категорію яких були переведені селяни-денники, службові, челядь.
Господарства, що не могли обробляти волоку і відбувати примуси, наділялися меншими наділами - півланом, "загородами" (приблизно 1/2 волоки). Наділ селян вважався спадковим, його можна було ділити, але не збільшувати. Купівля-продаж землі заборонялася. У великокнязівських маєтках дозволялося переселення селян, але без будь-яких прав на землю.
Основою господарства став фільварок, під який відводилися кращі землі, зведені в одну велику площу. Селянам діставалися окраїнні та гірші землі. І хоча площа фільваркових земель була меншою, ніж селянських, забезпеченість селян землею погіршала.
Пояснення:
Далее следует календарь. Современный человек в отсутствие календаря может пропустить важную встречу или прийти на работу в выходной. Это досадно, но древние египтяне жили в очень суровых условиях. Для них календарь означал благосостояние, а без него грозил самый настоящий голод. Им нельзя было пропустить разлив Нила (событие, которое происходило ежегодно). В этих условиях вся сельскохозяйственная система страны подвергалась огромному риску. У древних египтян просто не было выбора, они не могли довериться случайности. Поэтому за несколько тысячелетий до нашей эры они начали использовать календарь. Современный календарь конечно отличается от древнего, но сама идея была заложена именно в тот период.
Какая современная квартира обходится без дверного замка? Правильно, никакая. Он защищает нас от злоумышленников, и позволяет чувствовать себя защищённым в своей "крепости". За это изобретение тоже следует быть благодарными египетской цивилизации. Древнейший дверной замок появился примерно 6 тысячелетий тому назад. С его двери блокировались деревянными штифтами. Открывать и закрывать старейший замок можно было при ключа. Эта конструкция и поныне не утратила своей актуальности.
И это лишь немного примеров того, за что мы должны благодарить Древних и по сей день