Розпад імперії Карла Великого почався майже відразу після його смерті в 814 році. Однак вона стала тільки каталізатором, адже основна причина полягала в тому, що до цього часу завершувався процес європейської феодалізації. Каролінґи об’єднали безліч земель під своєю долонею завдяки тому, що їх численним васалам до певного історичного моменту було вигідно підтримувати імператорську владу.
Розпад імперії
Людовик Благочестивий, син Карла, ним же самим і коронований, через три роки після смерті батька розділив його володіння між власними синами, так що вже в 817 році імператору належала тільки верховна влада.
Однак це розділ не був останнім – він породив ще кілька, результатом яких стало безліч смут. Уже після смерті Людовика (це сталося в 840 році), його сини з’їхалися в Верден і домовилися про остаточний розподіл земель. Ув’язнений в 843 році Верденский договір (дата його укладення стала датою юридичної розпаду імперії) визначав кордони держав по народностям – французької, італійської та німецької. Відповідно, фактично він став основою для утворення відповідних європейських держав.
Треба сказати, що такий розпад на велику кількість політичних одиниць, часто дрібних, був обумовлений зміною положення феодалів по відношенню до централізованого управління: вони стали фактично незалежними від неї, мали власні армії і успішно справлялися з придушенням повстань закріпачених селян. Оскільки в той час панувало натуральне господарство, поділ стало неминучим. Ці причини, в основному, і викликали процес поділу.
Объяснение:
Династический кризис: 19 ноября 1825 года неожиданно умирает император Александр I. Наследником считался его брат Константин, который в 1822 году отказался от прав на престол, но обнародовано это не было. Соответственно, должна была быть переприсяга уже новому императору Николаю I. Этим и воспользовались члены тайных обществ для совершения государственного переворота.
Восстание декабристов: 14 декабря 1825 года на Сентаскую площаль в Петербурге было выведено 3000 солдат и 30 офицеров. Николай I предпринял попытку мирного ликвидирования восстания, но неудачно. В итоге Николай I отдал приказ верныйм войскам расстрелять восставших из пушек. Восстание декабристов было подавлено.