Характеристика короля Данила Романовича
«Цей князь - пише літописець - був князь добрий, хоробрий і мудрий; збудував багато городів і храмів та прибрав їх ріжними окрасами. Головно ж вславився своїм братолюбям з Васильком. Був другим по Соломоні»…
Український історик Микола Костомарів характеризує Данила словами: «Доля цього князя мала в собі щось трагічного. Досяг він багато такого, чого не досяг ніодин з українських князів, та ще серед такого напруження, що інший не переніс би. Майже вся Україна, весь край заселений українським племенем, опинився під його владою. Але не встигнувши визволитися зпід татарського ярма, Данило не залишив запоруки самостійности своїй державі на майбутнє. У відносинах до своїх західніх сусідів, як взагалі в цілій своїй діяльности, Данило, завсіди відважний, неустрашимий, великодушний і добрий, менше всього був політиком. У всіх його вчинках ми не бачимо ні сліду хитрощів, навіть тих, що їх уживає людина, аби недати себе обдурити. Цей князь був повною протилежністю хитрих князів Московщини, що від батьків переняли політику хитрощів та насильств і звикли не розбіратися в засобах для досягнення мети. Постать Данила так і залишилася благородною, найбільш симпатичною постатю в цілій історії княжої України».
Причина: попытки ограничить казачье самоуправление, принудительное использование людей на строительстве флота и крепостных сооружений, постоянные экспедиции по розыску беглых крестьян, рост налогов и повинностей, указ о запрете носить бороду и традиционную русскую одежду.
Состав участников: беглые крестьяне, обедневшие казаки, народы Поволжья.
Территория: Украина, Тамбовский, Воронежский, Борисоглебский уезды.
Итог: Булавинское восстание было жестоко подавлено: не менее 8 донских станиц (городки) были уничтожены полностью, часть земель была отобрана у Донского войска, беглые возвращены владельцам. Дон потерял независимость и до трети своего населения.