Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.
«Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056–1057 рр. із староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира, який в написі книги названий «близьким» родичем князя Ізяслава Ярославича (за гіпотезою Анжея Поппе, згадана в надписі дружина Остромира Феофана могла бути донькою Володимира Святославича та Ганни Візантійської). За гіпотезою Юрія Диби та Ігоря Мицька походження протографу книги слід пов'язувати зі скрипторієм чеського бенедиктинського слов'янського монастиря в Сазаві, про що свідчить її місяцеслов та художнє оформлення. Вірогідно також, що у Києві могли знайти прихисток і сазавські монахи-вигнанці[1].
Рукопис особливо цікавий тим, що в його кінці переписувач детально розповів про обставини виготовлення і про час роботи:
Слава тебе г(оспод)и ц(ар)ю н(е)б(е)сьныи. яко подоби мя написати еу(ан)г(е)лие се. почахъ же е писати. Въ лет(о) .6564. А оконьчахъ е въ лет(о) .6565. Написахъ же еу(ан)г(е)лие се. рабоу б(о)жию нареченоу сущоу въ кр(е)щении иосифъ. а мирьскы остромиръ. близокоу сущоу изяславоу кънязоу. изяславоу же кънязоу тогда предрьжящоу обе власти и о(т)ца своего ярослава. и брата своего володимира. самъ же изяславъ кънязь . правлааше столъ о(т)ца своего ярослава кыеве. А брата своего столъ поручи правити близокоу своемоу остромироу нове городе. Мънога же лет(а) дароуи въсътяжавъшоумоу еу(ан)г(е)лие се. на оутешение мъногамъ д(у)шамъ кр(ь)стияньскамъ. да и емоу г(оспод)ь б(ог)ъ бл(агослове)ние с(вя)тыхъ еванг(е)листъ. и иоана. матфеа. лоукы. марк(а). и с(вя)тыхъ прао(те)ць. Авраама. и исаака. и иякова. самомоу емоу. и подроужию его. феофане. и чядомъ ею. и подроужиемь чадъ ею. съдравьствоуите же мънога лет(а). съдрьжаще пороучение свое. АМИНЪ.
АЗЪ ГРИГОРИИ ДИякон(ъ). написахъ еу(ан)г(е)лие е. да иже горазнее сего напише. то не мози зазьрети и мьне грешьникоу. почахъ же писати м(е)с(я)ца октяб(ря) .21. на памят(ь). илариона. А оконьчах(ъ). м(е)с(я)ца. маия въ .12. на па(мя)т(ь) епифана .:. молю же вьсехъ почитающихъ не мозете кляти. нъ исправльше. почитаите Тако бо и с(вя)ты(и) ап(осто)лъ паулъ гл(агол)етъ. Бл(агослови)те. А не кленете. .:. АМИНЪ .:.
Таким чином «Остромирове Євангеліє» — найдавніша точно датована велика за обсягом рукописна пам'ятка, створена на Київській Русі (за винятком віднайденого 2000 року російськими археологами Новгородського кодексу, який, попри те, є пам'яткою зовсім іншого характеру). В ньому, крім особливостей загальнодавньоруських, відбито й такі мовні особливості, які згодом стали характерними для мови українського народу. «Остромирове Євангеліє» є одним із важливих джерел вивчення старослов'янської і давньоруської мов.
Зберігався рукопис у Софійському соборі в Новгороді. Вважається, що воно вперше було виявлено 1701 року (зазначено в описі одного з храмів московського Кремля). 1720 року відіслано, поряд з іншими старими книгами, за наказом Петра I в Санкт-Петербург. Потім сліди його губляться до 1805 року, коли воно було виявлено серед речей у гардеробі померлої Катерини II. Олександр I розпорядився передати книгу до Імператорської публічної бібліотеки (нині Російська національна бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна, Санкт-Петербург), де вона зберігається й донині. Рукопис було прикрашено перетином-окладом з коштовним камінням, через що він мало не загинув, бо 1932 року, розбивши вітрину, його викрав водопровідник[Джерело?]. На щастя, зловмисник, відірвавши палітурку, закинув рукопис в шафу (за іншими даними — на шафу), де її незабаром знайшли. Заново переплітати рукопис не стали.
З початку XIX століття почалося наукове вивчення рукопису. Вперше «Остромирове Євангеліє» було видане А. X. Востоковим 1843 з додатком короткої граматики словника та грецького тексту, поданого під рядком. Для цього видання (не факсимільного, а набірного) був виготовлений спеціальний слов'янський шрифт, який був покликаний якомога точніше відтворити почерк оригіналу (Існує передрук: Wiesbaden, 1964). Пізніше вийшли й факсимільні видання (чорно-біле, 1883; кольорове подарункове у форматі оригіналу: Л.: Аврора, 1988). Неодноразово видавався текст пам'ятки. Його уривки входили до обов'язкової програми шкіл у царській Росії.
Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов'янської мови. Пам'ятці та її мові присвячено чимало досліджень, однак мова цього рукопису, особливості його словника, як і раніше, вимагають ґрунтовного вивчення.
1. В период монголо-татарского ига зависимость Руси проявлялась во многих аспектах. Так, князья княжеств должны были получить разрешение на княжение от Ига – так называемый ярлык. Подданные монголо-татарам княжества и их население платили повинности.
2. От господства Золотой Орды страдало экономическое положение земель Руси, соответственно замедлялось развитие как городов, так и деревень. Заметно страдало культурное развитие русских земель, приостановилось строительство храмов и церквей, архитектура развивалась в более упрощенных формах. Ухудшалась демографическая ситуация – в условиях господства Золотой Орды популяция русских княжеств постепенно убывала.
3. Наиболее пострадала социальная сфера жизни русских земель – разрывались давние экономическо-социальные связи, население оставляло давние места своего проживания в поисках освобождения от господства Ига. Политическое развитие остановилось в условиях подчинения власти монголо-татар.
1.Как называется раскол в римско-католической церкви, возникший в XVI в. в Европе:
А. резервация;
Б. Реформация;
В. резолюция;
Г. революция;
2.Где находится резиденция Папа Римского:
А. Германия;
Б. Рим;
В. Англия;
Г. Испания;
3.Что такое индульгенция:
А. грамота, об отпущении грехов;
Б. проклятье;
В. церковный суд;
Г. церковная служба;
4.Именно он прикрепил «95 тезисов» к церкви, и с его именем связана Реформация:
А. Жан Кальвин;
Б. Мартин Лютер;
В. Игнатий Лойола;
Г. Томас Мюнцер;
5.Родиной Реформации была:
А. Англия;
Б. Германия;
В. Швейцария;
Г. Италия;
6.Как называется церковь, основанная на учении Мартина Лютера:
А. лютеранская;
Б. католическая;
В. православная;
Г. мартинская;
7.Как называется договор, заключённый в 1555 г. , и устанавливающий равноправие католиков и протестантов:
А. Аугсбургский религиозный мир;
Б. Нантский эдикт;
В. Тридентский собор;
Г. Утрехтская уния;
8.Как называются протестантские проповедники:
А. архиерей;
Б. епископы;
В. пасторы;
Г. священники;
9.Кто основал протестантское вероучение-кальвинизм:
А. Игнатий Лойола;
Б. Жан Кальвин;
В.Томас Мюнцер;
Г. Мартин Лютер;
10.Какие два обряда признаёт кальвинистская церковь:
А. крещение и соборование;
Б. миропомазание и брак;
В. крещение и причастие;
Г. брак и крещение;
11.Как по другому называют кальвинистскую церковь:
А. пресвитерианской;
Б лютеранской;
В. католической;
Г. православной;
12.Где находился «Рим кальвинизма»:
А. Женева;
Б. Рим;
В. Франция;
Г. Голландия;
13. Кто основал орден иезуитов:
А. Томас Мюнцер;
Б. Жан Кальвин;
В. Игнатий Лойола;
Г. Мартин Лютер;
14. Против чего был направлен орден иезуитов:
А. против Реформации;
Б. против крестьян;
В. против короля;
Г. против католичества;
15. Как называли французских кальвинистов:
А. протестантами;
Б. гугенотами;
В. иезуитами;
Г. индепендентами
Объяснение: