З початком проведення індустріалізації європейських країн у другій половині XIX століття на території сучасної Тернопільської області працювало 8 парових і 680 невеликих водяних млинів, 170 спиртових і пивоварних заводів, кількість яких у 1910 році зросла до 390. Діяло кілька боєнь і підприємств з обробки шкір, виробництво мила і тютюну, цегли, черепиці, возів, коліс. Із 623 підприємств, що працювали на потреби населення, 250 були дрібними, до 5 працівників. Важливе значення для господарського розвитку краю мало будівництво залізничних доріг на Тернопільщині в близько XIX століття. У 1939 році на Тернопільщині було близько 1700 підприємств, на яких працювало біля 8800 робітників.
Переживши руйнування часів Другої світової війни, Тернопільщина за післявоєнні роки розвинула свій агропромисловий потенціал. Виникли нові галузі промисловості: машинобудування, хімічна, приладобудівна, будівельних матеріалів та інші. Місто Тернопіль, піднявшись із руїн, стало одним з індустріальних і культурних центрів України.
политическое отношение: во время нашествия монголов,русь была раздробленной,то есть не была единой,поэтому завоевать её было легче.также не было единства среди князей-каждый из них выступал не за всю русь,а за соё княжество.
: во время раздробленности хозяйство страны замедлило своё развитие: слабые торговые связи,набеги кочевников,следовательно,нехватка денег
военное: монголо-татарское войско имело количественный перевес,также у них была деморализующая тактика ведения боя,поэтому войскам,которые к тому же разрознены,было сложно противостоять монголо-татарам