1. Гуманисты.
2. Они выполняли такую функцию как человек свободный, думающий жить на благо общества и развивать самого себя.
3. Феодальное - это благородстве духа. А гуманистическое - это только поверхность благородства. Так сказать кожа. Раньше давали слово и этого было достаточно. Слово рыцаря. А при гуманистической духовности благородство зависит от выгоды себе. Внешне благодарен когда жертвует миллион на детский дом, а на самом деле только из-за того, что на этом зарабатывает 2 миллиона. Вот и всё благородство.
4. Потому что " любители мудрости" переклонялись перед античной культурой и считали, что античность была "золотым веком", когда процветали науки и искусство, люди были доблестными и мудрыми. Якобы с приходом новых знаний возрождались культура и наука.
5. 1) В живописи создана игра
светотении, изображение
стало
объемным.
2) созданы новые типы зданий,
теперь архитектура
ориентирована не вверх, как
готическая, а по горизонтали.
3) архитектура стала
реалистичной, как в
античности.
6. (фото)
Замки з'явилися в середньовіччі і були житлом для дворян-феодалів. Зазвичай замки будувалися на височинах, островах, скельних уступах та інших важкодоступних місцях.
Тут присутній дух шляхетного лицарства і панує атмосфера розкоші, романтики і пригод. Усюди видніються лати і щити; сталевий бойовий меч, що колись належав лицареві, клинок з філігранною гравіюванням; складна металева штурмова драбина, яка застосовувалася при облозі фортець; арбалети, майстерно прикрашені списи, кольчуги та чудові шоломи; вироби з тканини, картини, виконані різьбленням по дереву; старовинні фоліанти і скріплені печатками сувої - це все можна було зустріти у лицарьских замках.
Головною частиною середньовічного замку була центральна башня- донжон. Крім своїх оборонних функцій, донжон був безпосереднім житлом феодала. Також в головній вежі були житлові кімнати інших мешканців замку, колодязь, господарські приміщення (склади продовольства і ін.). Часто донжон мав великий парадний зал для організації прийомів. Донжон зазвичай був у самому недоступному і захищеному місці, це як би фортеця всередині фортеці. У ній феодал зі своїми слугами міг витримати довгу облогу. Там завжди була їжа і вода.
Усі лицарі, що знаходилися там в час нападу на фортецю, мали тільки два вибори - вистояти осаду замка, чи гідно померти і залишитися в пам'яті людей.