Цього навчального року Ви будете вивчати найновіший період української та загалом світової історії - від завершення Другої світової війни до сучасності. І робитимете це в межах інтегрованого навчального курсу, де немає формального поділу на дві історії, - зате історія України повсякчас проступає з історії світу, а світова історія великою мірою твориться в Україні. Це час, коли можна було зримо відчути, як минуле дуже швидко перетворюється на майбутнє, і навпаки.
У Вас неминуче виникатиме питання про зв'язок цієї сторінки новітньої історії з Другою світовою війною, відтак часто буде з'являтися окреслення «повоєнний період». Однак треба взяти до уваги, що зміни, які відбулися в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст., радикально вийшли за межі вузького поствоєнного погляду на світ. Вони не тільки стали своєрідним запереченням тієї війни, а й змусили до більшої відповідальності, розвинули інтеграцію до глобального рівня і тим самим унеможливили третю світову війну, у розв'язанні якої мало хто сумнівався.
Найважливішим здобутком українців у цей час стало проголошення і становлення держави Україна. Треба пам'ятати, що державність є цінністю, без якої існування народу в сучасному світі та його поступальний розвиток навряд чи можливі. Творення нової України спонукає також до висновку, що свободу й демократію потрібно боронити. І ще й - за необхідності - боронити силою.
Объяснение:
Надеюсь провельно?
:Відродження духовних традицій, формування української літературної мови, вивчення історичного та культурного наследенія супроводжувалося появою багатьох видатних діячів в Україні.
• Григорій Сковорода був філософом і поетом, який написав «Алфавіт або буквар світу», а також був першим, хто адаптував твори давньогрецьких філософів для українців, піднімав питання про сродна праця (у кожного є своє призначення) і нерівне рівність (про рівну можливості всіх , але результат у всіх різних)
• Кирило Григорович Розумовський (останній гетьман Лівобережної України; був наймудрішим і самим освіченим правителем України, його реформи проводилися в дусі освіти)
• Іван Мазепа (зібрав одну з кращих бібліотек в Росії в Батурині, хотів зробити з Батурина своєрідний Петербург
• Іван Котляревський (написав поему «Енеїда», яка була проявом національної культури, написав твір на полтавському діалекті, що послужило зародженню української літературної мови)
• Пилип Орлик (гетьман, який підписав першу конституцію)
• Феофан Прокопович (інтеллектуалл, відрікся від католицизму і почав викладати в Києво-Могильовському колегіумі, писав наукові трактати з астрономії, географії та фізики)
• Максим Березовський (автор першої української опери - Демофонт)
• Дмитро Бортнянський (він першим став писати великі класичні концерти для двох хорів, а також був автором 6ти п'єс)
• Артем Ведель (писав релігійні музичні твори)