Заселення території Єгипту належить до епохи палеоліту. В 10–6 тисячоліттях до н. е., коли клімат був вологішим, розрізнені кочові племена жили в саванах біля ріки Ніл, дельта якого ще була заболоченою. Племена займались збиральництвом, полюванням, пізніше рибальством. Зміна клімату в епоху неоліту примусила їх спуститися до заплави Нілу. Серед них були протосеміти, бербери і кушити, зі змішування яких до 4 тис. до н.е утворився єгипетський народ. Зростання населення, яке не могло більше існувати за рахунок полювання і рибальства, прискорило перехід до скотарства і землеробства. Потреба в додаткових посівних площах викликала необхідність утворення мережі каналів і дамб.
Приблизно в середині 4 тис. до н. е. з багатьох невеликих територіальних утворень — номів — утворилися два царства: на півдні — Верхній Єгипет, на півночі — Нижній Єгипет (відповідно зі столицями в Ієраконполі і Буто). Остаточно країну об'єднав близько 3000 р. до н.е цар півночі Менес (Мена), що захопив Нижній Єгипет і заснував фортецю Хікупта (Білі Стіни), (грец.Μημφισ — Мемфіс), яка стала в 28 ст. до н. е. столицею об'єднаного Єгипту.
З об'єднання Єгипту почалась династична епоха. До другого завоювання Єгипту персами в 341 до н. е. змінилося 30 династій — за підрахунком єгипетського історика жерця Манефона (кін. 4 — поч. 3 ст. до н. е.). До кінця 4-го — початку 3-го тис. належать перші пам'ятки, написані єгипетським ієрогліфічним письмом
Древнее персидское царство занимало территорию Иранского нагорья. Его население в основном занималось животноводством. В древности юго-восточная часть Иранского нагорья были заселены персидскими племенами. В середине VI в. до н.э. они создали свое государство. Персидский царь Кир II завоевал Ассирию, Вавилон и Хеттское государство. После этого Кир отправился в поход против саков, населявших территорию Средней Азии и современного Казахстана. Однако поход для персов оказался неудачным. Они потерпели поражение от саков, а царь Кир II был убит. Пришедший ему на смену Камбиз, стремясь расширить территорию Персидского царства, отправился в поход на Египет. Персы одержали победу. Камбиз принял титул царя Египта. Столицей дрвнеперсидской державы был город Персополь. В 522- 486 гг. до н.э. Персидской державой правил царь Дарий I. При нем Персидская держава значительно укрепилась и превратилась в гегемона Передней и Средней Азии.
Дарий провел ряд реформ - административно-территориальную, военную и денежную. Чтобы улучшить управление империей, он разделил ее на 20 провинций. Каждая провинция управлялась наместниками царя -сатрапами. Арамейский язык был объявлен государственным языком. Годы правления Дария I был периодом расцвета Персидской державы. Развивалась внутренняя и внешняя торговля, росла экономика. Благодаря хорошо продуманной налоговой системе значительно пополнилась государственная казна.
В I тысячелетие в Восточном Иране возникло религиозное учение Заратуштры - "Зороастризм". Основы учения Зороастризма изложены в священной книге "Авеста". Основная идея книги - призыв к милосердию и доброте.