- установление прочных контактов с европейскими государствами,
- выход к Балтийскому морю,
- оборона южных рубежей – борьба с Крымским ханством.
2.Основные политические причины противостояния России и Речи Посполитой в первой половине XVII в.
Польский король Сигизмунд III не признавал прав Михаила Федоровича Романова на российский престол.Россия же не могла смириться с потерей своих территорий.
новые политические причины противостояния России и Речи Посполитой.
3.Результаты Смоленской войны с позиции России оценивается как отрицательные: Россия потеряла все отвоеванные земли.Польский король Владислав отказался от притязаний на русский престол.
4.. -Союзниками России по Священной лиге были Священная Римская империя, Речь Посполитая, . Этот союз возник по причине необходимости противостоять Османской империи и Крымскому ханству.
5.
6-
7.
Имели наиболее важное значение для России результаты подписания Бахчисарайского и Нерчинского договоров потому, что по этим договорам Россия расширяла территорию.
Тривалий час первісні люди лише споживали природні багатства: полювали на диких звірів, збирали плоди диких рослин, їстівне коріння, гриби, личинок комах. Згодом вони почали рибалити. Тобто люди не змінювали навколишнє середовище, пристосовувалися до нього і споживали готові дари природи. Господарство, у якому люди беруть все необхідне для життя у природи в готовому вигляді – це господарство привласнення.
Із покоління в покоління люди жили, дотримуючись своїх традицій. Проте у природі 10 тисяч років тому відбулися величезні зміни, і люди, щоб вижити, повинні були пристосуватись до цих змін.
Пригадайте! Які зміни відбулись у природі 10 тисяч років тому. Як це вплинуло на заняття людей?
1. Як і де виникли землеробство та скотарство? Одними з найвизначніших подій в історії людства стали виникнення землеробства та скотарства. Завдяки цьому люди змінили довкілля б свого життя.
Обговоріть в класі! Висловіть власні припущення, як людина винайшла землеробство та скотарство.
На думку більшості вчених, землеробство виникло в різних місцях у різний час. Близько 10 тисяч років тому в районі так званого «Родючого півмісяця», який охоплює Єгипет і Передню Азію, люди почали вирощувати пшеницю, ячмінь, горох, сочевицю. Близько 7 тисяч років тому на території Північного Китаю сіяли просо, у Південно-Східній Азії та Південному Китаї – рис, сою. У Центральній Америці близько 5 тисяч років тому місцеве населення культивувало гарбузи, перець та авокадо, а в Південній Америці – кукурудзу[1].
Люди знаходили родючі землі, розчищали їх від чагарників, вирубували ліси. Для посіву відбирали кращі зерна. Так поступово з’явились нові, культурні сорти рослин, які були більш врожайними та кращої якості, ніж їх дикорослі попередники.
[1] Майже всі культурні рослини, що їх нині використовує людство, було відібраноі з багатьох диких рослин первісними людьми. Спочатку вирощували ті рослини, які в дикому вигляді росли в місцях їх проживання. Згодом культурні рослини розповсюджувались по всій Землі.
Объяснение: