В то же время Япония, пройдя экстенсивный путь модернизации, нуждалась все в большем и большем количестве ресурсов, как людских, так и промышленных, для дальнейшего роста. А это она могла получить только на материке.
В итоге имперские амбиции и агрессивная колониальная политика обеих государств, подогреваемая европейских держав и США, стали причиной Русско-японской войны 1904-1905 годов.
Итоги: 22 августа (9 августа) 1905 года в Портсмуте начались переговоры между Японией и Россией при посредничестве США. Которые завершились 5 сентября (23 августа) подписанием мирного договора. Согласно договору Япония получила Ляодунский полуостров, часть КВЖД от Порт-Артура до города Чанчунь и Южный Сахалин, Россия признала преобладающие интересы Японии в Корее и согласилась на заключение русско-японской рыболовной конвенции. Россия и Япония обязались вывести свои войска из Манчжурии. Требование Японии о репарациях было отклонено.
Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому. Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Объяснение:
надеюсь
М. Грушевський вважав, що українці мають західний тип ментальності, хоча він не відкидав і ролі східних впливів.[2] Зокрема однієї із рис українського менталітету є надмірна любов українців до гумору, сатири і взагалі сміху. Також до особливостей нації відносилося те що, внаслідок пізнішої кріпацької залежності, українці не були обтяжені надто великими податками й поборами, всіма верствами мали змогу навчатися грамоти. Не лише козаки, а й простолюд міг тією чи іншою мірою впливати на владу.У минулому дослідження ментальності знаходили практичне застосування в роботі спецслужб з підготовки агентури для роботи за кордоном, нині – у діяльності політиків, культурних діячів, посадових осіб, простих громадян українського суспільства.