Галицько-Волинське князівство є давнім державним утворенням українського народу
Галицько-Волинське князівство, в основі якого були українські за етнічним складом і керовані руськими князями регіони, є державним утворенням винятково нашого народу.
Під час нерівного бою 19 червня 1205 року на березі Вісли загинув князь Роман Мстиславович, збирач втрачених земель нашого народу, який залишив глибокий слід в українській історії. Відзначаючи його заслуги, «Галицько–Волинський літопис» назвав князя «пам’ятним самодержцем усієї Руси, що побідив поганські народи».
Галицькі бояри не були зацікавлені у відновленні єдиного Галицько-Волинського князівства, тому й організували заколот, унаслідок якого вдова Романа Мстиславовича Ганна з малолітніми синами Данилом і Васильком змушена була втікати з Галича до Володимира, а потім у Польщу. Розпочався кількадесятилітній період міжусобних воєн та іноземного втручання в боротьбі за галицько-волинську спадщину. Звичайно, після цього створене Романом Мстиславовичем у 1199–1205 роках потужне державне утворення фактично розпадається.
Щоправда, молодий наступник галицько-волинського престолу дев’ятирічний Данило у вересні 1211 року був урочисто посаджений на княжий престол, хоч і ненадовго. 1213 року впливовий тамтешній боярин Владислав Кормильчич, очоливши черговий заколот місцевої знатті, перебрав владу в Галичині, а Данила відвезли до матері на Волинь. Після цього втрутився угорський володар Андраш ІІ, який добився того, аби у 1217 році на галицький престол коронували його п’ятирічного сина Кальмана, бо Кормильчич не мав права посідати цей трон як не син князя.
Тимчасом у 1215 році, коли Данилові виповнилося 12 років, йому за до родичів вдалося повернути князювання у Володимирі. Але щоб забрати всю батьківську власність, довелося боротися 15 років. У тому числі й у битві на Калці в 1223 році, звідки вдалося вирватися живим, незважаючи на поранення.
Галичем князь Данило зміг оволодіти тільки за третім разом у 1238 році, перемігши об’єднані сили тамтешнього боярства, угорських і польських феодалів. Волинські землі отримав Василько, хоч обидва князівства весь час існували як єдине ціле. Треба сказати, що брати завжди діяли в повній злагоді між собою, що дало їм можливість підпорядкувати собі всі втрачені уділи на Волині, Берестейщині й Галичині.
Підпорядкувавши 1238 року собі Київ, Данило Галицький також не переніс туди своєї столиці, залишаючись князювати в Галичі. В місті над Дніпром він доручає правити своєму воєводі Дмитру, якому якраз і випала роль організатора оборони Києва восени 1240 року, коли до нього підступила армія татарського воєначальника Батия. Сам же князь Данило, який під синьо-жовтими прапорами поспішав з військом на виручку Києва, вже під Звягелем дізнався про його падіння.
Зупинити навалу Батия в Данила Галицького не було сили, тому орда пройшла землями Галицько-Волинської держави на Захід, хоч при цьому була знекровлена. Коли ж Батий після походу «до останнього моря» несподівано повернувся на схід, Данило Галицький, незважаючи на могутній вплив татар, розпочинає відродження своєї держави. Насамперед він здійснює походи проти Литви й Польщі. В 1243 році захоплює Люблин і Люблинську землю. Коли 1245 року один з руських князів Ростислав вирушив проти Данила Галицького й обложив Ярослав, старший угорського допоміжного війська воєвода Филя сміявся з українських вояків, мовляв, «руси скорі до удару, але треба тільки витримати їх натиск, бо вони не витривалі на довгу битву».
Главный Бог в египетской мифологии - Ра. Ра, изображаемый как человек с головой сокола, на самом деле является Богом Солнца или даже самим солнцем. Ра изображен иероглифами с перекрестным ожерельем в руке и змеей-коброй, которая принимает форму Солнца над головой.
АнубисАнубис - бог смерти и похорон согласно древнеегипетской мифологии. Анубис с койотами известен своей смертью, поскольку койоты ходили вокруг гробниц. Позже он стал богом бальзамирования, потому что он бальзамировал Осириса, который был убит Сетом. Его миссия - защищать и прославлять всех мертвых. Вот почему люди, отвечающие за мумификацию, носили маску Анубиса. Анубис им, пока усопшего судят в другом мире
Бог ГорГор - бог грома в древнеегипетской мифологии. Он был сыном Осириса и Исиды. Гор изображен с головой сокола, а на некоторых изображениях фараоны изображены на гербе Исиды. Это потому, что фараоны, как полагают, Гор обитает на земле. Гор является одним из самых важных богов древнего Египта, потому что фараоны считали себя воплощением Гора на земле. Фараоны назвали имя Гора одним из своих. Гор и Ра часто считаются одним и тем же богом.
Бог СетСет - бог в египетской мифологии. Он сын Нут и Геба. В египетской мифологии Сет - бог зла, а его брат Осирис - бог добра. Когда Сет не может уничтожить Осириса и Гора, как бы он ни был умен, он одерживает победу над добром и злом. Но боги не могут уничтожить Сета. Он считается царем Египта на севере. Он представлен как воображаемое животное с рыжими волосами и большими ушами, напоминающее осла.
ТотТот - Бог Мудрости. Он изображен с птичьей головой, у него есть перьевая ручка и пергаменты, в которых он все записывает. Говорят, что иероглифы и алхимия являются дарами человечеству. Он был отождествлен с греческим богом Гермесом.
ОсирисОсирис - правитель подземного мира, бог воскресения для бессмертной жизни, бог добра как противоположность своего брата Сета, правитель, хранитель. Имя Осирис - это имя, данное этому богу древними греками. Первоначальное имя Осириса в древнем Египте - «Ас-ар (или Усир)», что означает «место глаза». Это имя пишется с использованием двух иероглифов при наборе иероглифическим шрифтом; одна из двух использованных иероглифов – трон, а другой - глаз.
ИсидаПоказана как женщина в шляпе в форме стервятника с солнечным диском между парой рогов. Очень редко она носит пару перьев Маат вместе с двойной короной на юге и севере. Исида изображается не как богиня, а как женщина с обычной прической, но у нее всегда был значок змеи на лбу.
СехметСогласно легенде, Сехмет пытался уничтожить все человеческое поколение по команде Ра. Но Сехмет увлекся, настолько любил вкус человеческой крови, что убивал то, что было до него. Даже священников и учеников Ра. Ра дает Нилу красный порошок с заклинанием, пока не стало слишком поздно. Когда Сехмет думает, что в его руках кровь, и пьет ее, заклинание возвращает его назад, и Ра не дает ему исчезнуть.
ПтахСчитается, что Птах создал вселенную и все остальное в древнем Египте. Его считали защитником ремесленников, особенно скульпторов. В то время как Птах был местным богом Мемфиса, столицы Египта в начале, культ города распространился по всему Египту с возрастающей важностью города.