Визрівання передумов скасування кріпацтва. Скасування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період
Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, Подільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.
У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі більше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.
Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.
У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.
Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.
Объяснение:
В чем на ваш взгляд проявилась необычность окружения Петра I в период его мужания?
В этот период он много общается с простыми людьми и выбирает таланты. Кроме того, львиную долю времени он тратит в Немецкой слободе, на потешных баталиях, там иностранцы обучили императора, он завел знакомства.
Почему России нужен был выход в Азовское море? Решал ли он вопрос о превращении России в великую морскую державу?
Выход в Азовское море открывал новые рынки сбыта, это бы позволило укрепить торговлю и защитить границы. Теперь можно бы было торговать продукцией со всей России, что доставлялось бы по Волге и Дону.
В чем была цель поездку Великого посольства? Удалось ли ее достигнуть?
Основная цель заключалась в поиске союзников в борьбе против Турции. Нет, эта цель не была достигнута, но Петр нашел союзников в борьбе против Швеции.
Какое влияние на Петра оказала поездка в составе Великого посольства?
Наверное, колоссальное. Он увидел происходящее в Европе и был удивлен их уровнем развития, поэтому он постарался привлечь иностранных преподавателей и мастеров, прежде всего, военного дела для работы в России.
Заполните таблицу "Северная война":
с 1700 по 1721 год
Битва под Нарвой – 1700 г – поражение ускорило завершение военной реформы и увеличенное строительство мануфактур.
Шлиссельбург – 1702 – Петр взял крепость.
Альтранштадтский мир- 1706 г – распад Северного союза. Шведы вторглись в РИ.
Битва у Лесной – 1708 г – разгром армии Карла 9 русскими войсками.
Битва под Полтавой - 1709 г – восстановление Северного союза, новые завоевания (Рига, Выборг, Ревель) в составе РИ, ключевая позиция – Россия.
Заключение Ништадтского мира – 1721 г – Эстляндия, Лифляндия, Карелия, Выборг, Финляндия, Ингрия – в составе РИ, которая теперь считалась европейской империей.
Чем оъяснить поражение Петра под Нарвой? Какие уроки извлек царь из этой неудачи?
Военная реформа была еще не окончена, вооружения всем не хватало, и армия не была полностью обучена. Главный урок – усиленное строительство мануфактур.
Докажите, что Полтавская битва была генеральным сражением Северной войны.
Во-первых, так сам Петр называл. Во-вторых, победа изменила ход войны.
Каковы итоги Северной войны? Насколько они согласуются с целями, которые были поставлены Петром перед началом войны?
Россия имеет выход к Балтийскому морю и новые территории. Это была главная цель и она реализована.
Нева и Финский залив теперь принадлежали снова РИ, Прибалтика в составе решила спор с севером Европы, и Россия стала новой европейской империей.
Каковы причины победы России в войне?
Грамотные реформы Петра, перевооруженная обученная армия, флот по итогам войны смогли показать, что реформы были проведены не зря.