созданная И. В. Сталиным авторитарно-бюрократическая система нуждалась в постоянном нагнетании и поддержании в самом партийно-административном аппарате обстановки взаимного недоверия, поиска внутренних врагов. Поэтому в целях ."эффективного" управления партийно-государственными структурами Сталин широко использовал репрессивные органы. В 40-х - начале 50-х гг. были спровоцированы и организованы так называемые "ленинградское дело", "мингрельское дело", "дело Еврейского антифашистского комитета", "дело "врачей-вредителей" и другие, которые нужны были Сталину для поддержания среди высших руководителей атмосферы подозрительности, зависти, недоверия друг к другу.
Вони не змогли швидко привести в дії революцію, тому що тоді не було Леніна і очолював всім Троцький.І у комуністів на той момент не було хорошого озброєння.У той момент Сталін займався грабежами, щоб витратити ці гроші на скупку зброї. Тим більше велося полювання за політичними лідерами Комуністичної партії і цих лідерів садили у в'язницю.Так сталося і з Троцьким,але йому крупно пощастило,так як на посаді тимчасового уряду перебував Керенський Олександр Федорович,який боявся що його змістять з посади і попросив до у Троцького видавши йому велику кількість зброї і після того як Троцький допоміг, але він не повернув видану зброю і далі вже пішло поїхало.
Объяснение: