анырайская битва: конец 20-х годов xviii века ознаменовался в казахстана цепью блестящих побед казахов над джунгарами. в немалой степени этому способствовали вспыхнувшие в джунгарии в 1727 году внутренние междоусобицы и начавшаяся джунгаро-цинская война. загадочная смерть хунтайжи цевана-рабдана стала началом нового витка борьбы за власть. претенденты на ханский престол, позабыв о приоритетах государства, с оружием в руках вступают в спор за право наследования верховной власти. однако в это время, в 1729 году, джунгарское ханство подверглось внезапному нашествию со стороны цинской империи, и ойратским нойонам пришлось резко перебросить свои воинские дружины с западных рубежей на восточные.
начавшимися в джунгарии междоусобицами решили воспользоваться казахи, с целью нанести последний сокрушительный удар по давнему противнику. в 1729 году в 120 км к югу от в местности аныракай произошло одно из самых крупных и последних сражений.
аныракайские горы и озеро алаколь (ит-ичпес) были важными стратегическими пунктами во всей отечественной войне 1723 -1730 годов. отсюда для казахских ополченцев должно было начаться освобождение районов семиречья, отсюда по реке чу был выход к сарысу и горам улытау. из этой местности казахские отряды могли уходить к каркаралинским горам. создавалась возможность для дальнейшего освобождения казахских земель от джунгарского нашествия.
булантинское сражение : в 1723 году хан джунгарского ханства цэван-рабдан совершил успешные набеги на казахские земли, результатом которых стал переход под джунгарский контроль обширных территорий семиречья, установление джунгарами контроля над ташкентом и туркестаном. в вассальную зависимость от джунгар перешли также ходжент и самарканд[2]. в 1725 году джунгары разгромили каракалпаков. в 1727 году цэван-рабдан умер и власть унаследовал галдан-цэрэн.
в 1726 году в местности ордабасы состоялся курултай казахских племен и родов. было принято решение о создании единого казахского ополчения. командование им было поручено хану младшего жуза абулхайр-хану. решено было дать джунгарам генеральное сражение и разгромить их. сражение произошло в 1728 году в междуречье рек буланты (байконыр) и билеуты (калмаккырган) в местности кара сыйыр. казахское ополчение заманило врага глубже в степь, затем, резко повернув назад, перешло в контратаку, нанося им удары с обоих флангов. казахами был нанесен сокрушительный удар: большинство джунгар погибли, многие попали в плен, лишь единицы спаслись бегством. однако на этом события не завершились. часть джунгарских всадников сумела прорваться к верхнему течению реки буланты. но и здесь их настигли отряды казахской кавалерии. и снова на пересеченной местности джунгары были разбиты, только отдельным группам удалось уйти в горы за майтобе и курайлы в сторону улытау. место сражения вошло в под названием «место гибели калмыков» (каз. қалмақ қырылған)[3][4][5]. в честь этого сражения река билеуты была переименована в калмаккырган.
А також відзначити наступні переваги вступу України до ЄС:
політичні переваги: Стабільність політичної системи та адаптація національного законодавства із
законодавством ЄС, реформування недієздатного національного судочинства;
економічні переваги: Забезпечення розвитку середнього та малого бізнесу, впровадження стандар-
тів ЄС у виробництві, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;
соціальні переваги: Формування середнього класу, реформування освіти, охорони здоров’я, соціа-
льного захисту тощо;
ідеологічні переваги: Поширення української культури в країнах ЄС.
До негативних наслідків вступу України в ЄС можна назвати такі загрози:
- політичні загрози: Небезпека втягнення України в конфлікт цивілізацій між Заходом і мусуль-
манським світом;
- економічні загрози: Можливе переміщення до України шкідливих виробництва
соціальні загрози: Поглиблення демографічного спаду, проблема незаконної міграції та відтоку
кадрів;
- культурні (ідеологічні) загрози: Падіння духовності; а також визначити такі недоліки вступу
України до ЄС:
- політичні недоліки: Часткова втрата суверенітету, невизначеність стратегії розвитку ЄС, погір-
шення відносин з країнами СНД та іншими країнами;
- економічні недоліки: Втрата конкурентоспроможності певних галузей, складність переходу на
європейський рівень цін;
- соціальні недоліки: Ускладнення візового режиму зі східними сусідами;
- культурні (ідеологічні) недоліки: Розмивання національної самобутності України
соціальні загрози: Поглиблення демографічного спаду, проблема незаконної міграції та відтоку
кадрів;
- культурні (ідеологічні) загрози: Падіння духовності; а також визначити такі недоліки вступу
України до ЄС:
- політичні недоліки: Часткова втрата суверенітету, невизначеність стратегії розвитку ЄС, погір-
шення відносин з країнами СНД та іншими країнами;
- економічні недоліки: Втрата конкурентоспроможності певних галузей, складність переходу на
європейський рівень цін;
- соціальні недоліки: Ускладнення візового режиму зі східними сусідами;
- культурні (ідеологічні) недоліки: Розмивання національної самобутності України