XVI ст. ознаменувалося новими тенденціями в розвитку та становленні культури. Активні суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних відносин, західноєвропейські процеси Відродження, Реформації та Контрреформації неабияк посприяли культурним процесам на території українських земель. Останні ж, перебуваючи під владою різних іноземних держав, зазнали значної взаємодії з культурами інших народів. А укладення Люблінської та Берестейської уній посприяло піднесенню національної самосвідомості українського народу: з одного боку, через об’єднання українських земель у межах однієї держави, з іншого – через суперечливі та складні політичні й соціально-економічні умови.
Умови розвитку української культури в XVI ст.:
об’єднання українських земель у межах однієї держави внаслідок укладення Люблінської унії;
втрата провідних позицій православної церкви через Берестейську унію й утворення греко-католицької церкви;
поступова полонізація та активне поширення католицизму завдяки діяльності єзуїтів;
вплив західноєвропейський процесів Відродження, Реформації та Контрреформації;
Смотря какие. Социальная сфера могла изменяться с развитием экономической и с изменением геополитики, в результате чего некоторые взгляды на классы и нации приходилось часто менять. Политическая сфера всегда адаптировалась к состоянию внешней и внутренней политики, стараясь больше опираться на выгоду от политических отношений. Экономическая сфера росла с расширением территорий и постепенным технологическим развитием. Духовная сфера с древних времён находила основную религию, наука развивалась своим чередом методом долгих работ и исследований, культура могла перениматься из других стран, сливаясь с уже существующей, тем самым создавая оригинальную культуру. Эти понятия слишком сложные и многоуровневые, чтобы линейно объяснять расширение сфер деятельности.
Деятельность Олега (882-912гг.) *Первый реальный правитель Древней Руси, Объединивший земли славянских племен вдоль пути «из варяг в греки». В 882 г. захватил Киев и сделал его столицей древнерусского государства, убив княживших там ранее Аскольда и Дира. *Подчинил к себе древлян, северян, радимичей. Упрочил внешнеполитическое положение. В 907 г. совершил успешный военный поход на Константинополь, итогом которого стали выгодные для Руси два мирных договора (907и 911гг.) Деятельность Игоря (912-945гг.) *Расширил границы Древнерусского государства, подчинив племя уличей и основанию русских поселений на Таманском полуострове. Отразил набеги кочевников-печенегов. Организовал военные походы против Византии 1) 941г.- закончил неудачей 2) 944 г.- заключение взаимовыгодного договора Земли Киевского князя впервые назывались Русью Деятельность Ольги (945-964гг.) Впервые установила четкий порядок сбора дани («полюдья») путем введения: 1)уроков- определение точных размеров дани 2)погостов- установления мест сбора дани. Поездка в Византию (957) и принятие христианство под именем Елена В 968 г руководила защитой Киева от печенегов. Деятельность Святослава (964-972 гг.) Инициатор и руководитель многих военных походов Разгром Хазарского каганата и его столицы Итиль (965) Походы в Дунайскую Булгарию. Войны с Византией (968-971) *Военные столкновения с печенегами ( 969-972) Договор между Русью и Византией (971)
XVI ст. ознаменувалося новими тенденціями в розвитку та становленні культури. Активні суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних відносин, західноєвропейські процеси Відродження, Реформації та Контрреформації неабияк посприяли культурним процесам на території українських земель. Останні ж, перебуваючи під владою різних іноземних держав, зазнали значної взаємодії з культурами інших народів. А укладення Люблінської та Берестейської уній посприяло піднесенню національної самосвідомості українського народу: з одного боку, через об’єднання українських земель у межах однієї держави, з іншого – через суперечливі та складні політичні й соціально-економічні умови.
Умови розвитку української культури в XVI ст.:
об’єднання українських земель у межах однієї держави внаслідок укладення Люблінської унії;
втрата провідних позицій православної церкви через Берестейську унію й утворення греко-католицької церкви;
поступова полонізація та активне поширення католицизму завдяки діяльності єзуїтів;
вплив західноєвропейський процесів Відродження, Реформації та Контрреформації;
становлення і формування української мови.