Оккупация Аляски британцами осуществлялся бы захватом главных городов русских с главной силой «владычици морей» — флотом.
Такие точки, как Ново-Архангельск, Павловская Гавань, Уналашка могли бы быть захвачены относительно легко из-за слабой крепостной обороне и неразвитой сухопутной и морской коммуникацией.
Некоторые русские могли бы стать коллаборационистами или просто быть депортированными британцами.
После этого российско-британские отношения могли бы стать на грани войны, как у времена Крымской войны.
Сложно предположить, как события развивались далее, но неоспоримо, что последствия могли бы стать очень неприятными для обеих сторон.
Петр I Великий за время своего правления произвел несколько реформ, деятельность которых первоочередно коснулась сферы культурности и поведения человека.
Таким образом, в 1690-1694 гг. Петр издает реформу, которая касается маскарадов, карнавалов. Основной сутью стало пародирование на европейские католичество. В январе 1700 года была издана реформа, которая касалась дресс-кода "О ношении платья на манер венгерского". В 1697 году была произведена реформа, разрешающая продажу табака обычному народу. Причиной тому стало подражание под европейскую культуру.В 1714 году издается указ о создании кунтс-камеры. Целью тому стало коллекционирование новых и интересных вещей.ответ: говоря о культурном механизме, то Петр ориентировался на европейский манер, частично пытался его высмеять, но тем не менее подражал их укладам и традициям.
Был создан собор: "Всешутейший, Всепьянейший и Сумасброднейший" - целью которого было высмеивание европейского католичества.
Объяснение:
Промислова криза і депресія кінця 20-х рр. XIX ст., а також неврожаї 1828—1829 років, які різко погіршили важке становище робітників, прискорили процес революціонізування народних мас. Одночасно з цим посилювалось невдоволення і серед ліберальної буржуазії, яка вимагала від уряду низки економічних та політичних перетворень в інтересах капіталістичного розвитку країни. 8 серпня 1829 року Карл X поставив при владі новий кабінет на чолі з одним із керівників партії ультрароялістів Жулем Поліньяком. Це призвело до різкого загострення боротьби ліберальних та демократичних груп проти уряду. 16 березня 1830 року палата депутатів більшістю в 221 голос вимагала відставки уряду Поліньяка, який не вселяє довіри країні. 16 травня палату було розпущено. Нові вибори (23 червня та 3 липня 1830) принесли повну перемогу опозиції, однак кабінет Поліньяка відмовився подати у відставку.
26 липня в урядовій газеті «Монітер» були опубліковані шість королівських указів, які увійшли в історію під назвою «ордонансів Поліньяка». Вони запроваджували суворі обмеження для видання газет і журналів, які робили неможливим випуск органів ліберальної преси. Новообрана палата депутатів розпускалася. Нові вибори призначалися на 6 і 13 вересня. Вони повинні були відбуватися на основі нової виборчої системи, за якої право голосу надавалося майже виключно великим землевласникам. Число членів палати депутатів зменшувалося з 428 до 258; її права були ще більше обмежені.
Опублікування ордонансів, які представляли собою відкрите порушення Хартії, спробу державного перевороту, справило приголомшливе враження в Парижі. Ввечері того ж дня в Пале-Роялі та на площі перед біржею почали з'являтися перші натовпи студентів та друкарів, які викрикували гасла «Хай живе Хартія! Геть міністрів!». Жуль Поліньяк, який проїжджав в кареті бульварами столиці, ледве врятувався від натовпу. Жандарми та королівські гвардійці наказали всім розійтися, взяли кілька людей під варту, і з настанням ночі натовп розсіявся.
Префект поліції Манжен не сприйняв ці події всерйоз. Зберігав спокій і Карл X: весь день разом із сином, герцогом Ангулемським, він полював у заміській резиденції Рамбуйє, а ввечері повернувся до палацу в Сен-Клу.