1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.
2. Криза абсолютизму у Франції.
3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва.
Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою.
Характер революції. Буржуазно-демократичний.
Рушійні сили революції. Підприємці
(буржуазія),
селяни,
ремісники,
дрібні торговці,
міська біднота.
Головне питання революції. Аграрне.
Завдання революції.
1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.
2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.
3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства.
Особливість революції.
1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.
2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами.
Ситуація у Франції напередодні революції
1. Голод у країні.
1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади.
У країні почався голод.
2. Торгово-промислова криза.
У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам , але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.
3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.
Королівська скарбниця була порожньою.
Банкіри відмовлялися позичати гроші.
Запровадити нові податки було неможливо.
4. Політична криза.
Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.
5. Зростало безробіття.
У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600 - тисячного населення).
6. Спалахнули численні повстання селян.
7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.
Криза — загострене, нестале становище.
Висновок
Напередодні революції для Франції були характерні:
• державне банкрутство;
• торговельно-промислова криза;
• гостра фінансова криза;
• голодні неврожайні роки;
• незадоволення і численні заворушення народних мас.
Початок революції
Установчі збори
Через тяжке становище і в пошуку коштів король змушений був скликати Генеральні Штати, які не збиралися з 1614 року.
5 травня 1789 р. Скликання Людовиком XVI Генеральних Штатів.
Русская православная церковь в борьбе с ордынским игом.
Монголо-татарское нашествие было самым тяжким испытанием для Руси. В результате монгольского нашествия и установившегося ордынского ига обезлюдели русские города, утратились многие ремёсла, пришла в упадок культура, замедлилась централизация русских земель. Татары грабили, убивали, уводили в плен многих русских людей. Из-за постоянных междоусобиц князья не могли объединиться и отразить набеги татар.
Церковь не раз обращалось с призывом к единению, и хотя сами татары были веротерпимы и не представляли никакой угрозы Православной Церкви и вере и даже освободили от дани духовенство и церковные земли, церковь активно боролась против татар. Церковь не раз пыталась призвать к миру князей, отстоять и защитить великую Русь, принимала большое участие в борьбе с игом. Поскольку татары с уважением относились к церкви, то некоторые священнослужители часто ездили в Орду с Яркий пример тому – святитель Алексий, который не раз заступался за Русь.
Православная церковь не дала ра Русской державе в период феодальной раздробленности и монголо-татарского ига. Ведь тогда Русь представляла собой скопление мелких княжеств, постоянно враждовавших между собой. Но церковь была одна, подчиняющаяся одному митрополиту Всея Руси. Митрополия находилась до 1300 г. в Киеве, затем некоторое время - во Владимире, затем в Москве. Именно поддержка церкви позволила начать процесс объединения русских земель вокруг Москвы в 14 веке.
Я думаю, что он справедливо и правильно сравнивал жизненные периоды человека с определенными временами года. Так лето - это пора веселого и беззаботного детства. Ему все интересно, он познает окружающий мир. Добром и теплом веет от него в этот период времени, как и от самой летней природы. Весной происходит взросление. Постигает новые высоты в образовании и жизни. Детство из души его еще не ушло. но наступает время расставания. Осенней порой - это человек уже состоявшийся. Со своими взглядами на жизнь. Дети выросли и он счастлив, что жизнь удалась не смотря на множество проблем. Люди еще активны и жизнерадостны. Вспоминают свою молодость и то, что ждет впереди. Старость -это зима. Организм стареет и силы потихонечку покидают человека. Время задуматься о прожитом. Ведь до последней черты остается совсем немного.
Объяснение:
Причини революції
1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.
2. Криза абсолютизму у Франції.
3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва.
Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою.
Характер революції. Буржуазно-демократичний.
Рушійні сили революції. Підприємці
(буржуазія),
селяни,
ремісники,
дрібні торговці,
міська біднота.
Головне питання революції. Аграрне.
Завдання революції.
1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.
2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.
3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства.
Особливість революції.
1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.
2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами.
Ситуація у Франції напередодні революції
1. Голод у країні.
1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади.
У країні почався голод.
2. Торгово-промислова криза.
У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам , але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.
3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.
Королівська скарбниця була порожньою.
Банкіри відмовлялися позичати гроші.
Запровадити нові податки було неможливо.
4. Політична криза.
Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.
5. Зростало безробіття.
У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600 - тисячного населення).
6. Спалахнули численні повстання селян.
7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.
Криза — загострене, нестале становище.
Висновок
Напередодні революції для Франції були характерні:
• державне банкрутство;
• торговельно-промислова криза;
• гостра фінансова криза;
• голодні неврожайні роки;
• незадоволення і численні заворушення народних мас.
Початок революції
Установчі збори
Через тяжке становище і в пошуку коштів король змушений був скликати Генеральні Штати, які не збиралися з 1614 року.
5 травня 1789 р. Скликання Людовиком XVI Генеральних Штатів.