У Польщі починають діяти католицькі катедральні та парафіяльні школи.
Сірополко С. Історія освіти в Україні, 58-59
Протестанські громади социніян починають відкривати школи.
1509
Павло Русин з Кросна, магістр Краківського та Віденського університетів, видав у Відні збірку латиномовних поезій.
Шевчук В. Муза Роксоланська… Конспект, 22
1510
Виникнення теоріїї Москва — третій Рим (ЮЕ, УВ), що проголошувала право Москви на Візантійський (а відтак і Київський) спадок. В основу її лягла фраза псковського ченця Філофея з його послання до Василія III з приводу приєднання Пскова: Два Рими впали, третій стоїть, а четвертому не бувати.
Кінан Е. Російські історичні міфи, 25-26
Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…, 120
1525
Король польський Жигмонт (Сигізмунд) I видав декрет про обмеження прав православних міщан. Іх позбавлено привілеїв, що мали міщани-католики, а ремісникам обмежено вступ до цехів.
Історія Львова в документах і матеріалах, 31-32
1529
Сторінка з Литовського статуту 1529 року.
На соймі у Вільні ухвалено перший (старий) Литовський статут. Документ уклала спеціяльна комісія правників. Створено юридичну систему, прийнятну в усій величезній різноетнічній державі, що органічно поєднала поняття римського права, відгуки положень Руської правди, норми звичаєвого руського (білоруського та українського) і литовського права, низку пунктів чеських, польських і німецьких судебників. Статут написано українсько-білоруською літературною мовою (див. Яковенко).
1547
16 січня
Великий князь московський Іван IV Лютий був коронований за візантійським обрядом на царство Російською православною церквою та прийняв титул царь и великій князь всеа Русіи, Владимирскій, Московскій, Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятцкій, Болгарскій и иныхъ. 1561 року Іван IV отримав грамоту від константинопольського патріарха Іоасафа, в якій містилося визнання Івана IV царем, існують однак відомості про те, що ця грамота була сфальсифікована.
В самом западном российском регионе – Калининградской области, образованной в 1946 г. на территории бывшей Восточной Пруссии, – переплетаются процессы глобализации и регионализма, что проявляется в своеобразии сложившейся на данной территории культуры. Уникальность культурного наследия и культурного пространства Калининградской области во многом определяется такими отличительными чертами, как пограничность, полиэтничность и поликонфессиональность. Именно поэтому здесь наиболее актуальны проблемы исторических корней, культурной идентификации, культурного диалога и, следовательно, стоит задача исследования той непростой социокультурной ситуации, которая складывалась в регионе на чужой почве и в весьма специфических условиях. Культурные проблемы самого западного российского региона значимы не только вследствие их специфики в сравнении с большинством других регионов России, но и потому, что здесь активнее всего осуществляется взаимодействие российской и западной цивилизаций. Кроме того, новый, свободный от идеологического давления, этап в развитии культурного самосознания жителей Калининградской области требует в настоящее время анализа и культурологического осмысления.
1)Здесь под боярами подразумевается "боярское правительство" под верхом М.Ф.Мстиславского. В данном источнике говориться о нахальстве и продажности боярского круга. Вопреки народной молве, все же они допустили поляков в Московию. Ляпунов приобрел большой опыт со самозванчиством. Будучи военным служевым у Лжедмитрия, он не раз сталкивался с конфликтом о том, что служит он якобы не Дмитрию, а Отрепьеву который пообещал Мнишеку и Сигизмунду "кусочек лакомной Земли Русской". Стоит вспомнить эпизод о том,как Ляпунов покидает ряды Болотникова, выступавшего за "истинность царя Дмитрия". Тут и произошёл случай с боярским самоуправством, Ляпунов не желал видеть на престоле Польского Владислава. Сам же автор Мархотский, находился за стенами осажденной Жолкевским Москвы... Главный герой отрывка -Ляпунов погибнет же от рук своих соратников в ходе сброса польской интервенции. Он не однократно попрекал Ивана Заруцкого(его же убийца) , С.П.Трубецкого в службе у самозванца
У Польщі починають діяти католицькі катедральні та парафіяльні школи.
Сірополко С. Історія освіти в Україні, 58-59
Протестанські громади социніян починають відкривати школи.
1509
Павло Русин з Кросна, магістр Краківського та Віденського університетів, видав у Відні збірку латиномовних поезій.
Шевчук В. Муза Роксоланська… Конспект, 22
1510
Виникнення теоріїї Москва — третій Рим (ЮЕ, УВ), що проголошувала право Москви на Візантійський (а відтак і Київський) спадок. В основу її лягла фраза псковського ченця Філофея з його послання до Василія III з приводу приєднання Пскова: Два Рими впали, третій стоїть, а четвертому не бувати.
Кінан Е. Російські історичні міфи, 25-26
Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших…, 120
1525
Король польський Жигмонт (Сигізмунд) I видав декрет про обмеження прав православних міщан. Іх позбавлено привілеїв, що мали міщани-католики, а ремісникам обмежено вступ до цехів.
Історія Львова в документах і матеріалах, 31-32
1529
Сторінка з Литовського статуту 1529 року.
На соймі у Вільні ухвалено перший (старий) Литовський статут. Документ уклала спеціяльна комісія правників. Створено юридичну систему, прийнятну в усій величезній різноетнічній державі, що органічно поєднала поняття римського права, відгуки положень Руської правди, норми звичаєвого руського (білоруського та українського) і литовського права, низку пунктів чеських, польських і німецьких судебників. Статут написано українсько-білоруською літературною мовою (див. Яковенко).
1547
16 січня
Великий князь московський Іван IV Лютий був коронований за візантійським обрядом на царство Російською православною церквою та прийняв титул царь и великій князь всеа Русіи, Владимирскій, Московскій, Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятцкій, Болгарскій и иныхъ. 1561 року Іван IV отримав грамоту від константинопольського патріарха Іоасафа, в якій містилося визнання Івана IV царем, існують однак відомості про те, що ця грамота була сфальсифікована.