1) Какова основная цель и направления внешней политики России в царствовании Александра 2?
Основная цель внешней политики России в царствовании Александра 2 является стабильность и хорошее партнерство с другими государствами. Он также хотел вернуть России ее положение сверхдержавы.
Что касается направлений, то это, безусловно, черноморское направление (попытки возвращения влияния, флота), азиатское направление (закрепление границ на этом направлении), политика открытости, и борьба с антироссийскими союзами.
2) дайте характеристику европейской политики России. Каковы были главные достижения России на этом направлении?
Россия планировала избавиться от союзов против России, найти в Европе союзников, избавиться от изоляции, укрепить партнерство с Францией, а после с Австрией и Пруссией. Кроме того, был создан Союз трех императором
3)расскажите о политике России в Средней Азии. Можно ли считать, что Россия проводила в этом районе колониальную политику?
Многие государства Средней Азии добровольно шли на подданство с Россией. В этом заключалась цель, они хотели обрести спокойствие и прекратить постоянные захваты территории.
И да, можно считать, что Россия проводила в этом районе колониальную политику, потому что Россия создавала благоприятные условия, в рамках которых государства Средней Азии шли на подданство. Вместе с тем, Россия обустраивала инфраструктуру в регионе, развивала хлопковую и шелковую промышленность.
4)Как развивалась взаимоотношения России с Китаем и Японией?
Россия с Китаем и Японией устанавливала границы: Амур и Приамурье – с Китаем.
5) в чем состояли особенности присоединения дальневосточных территорий?
Такое присоединение было мирным. А мирным оно было из-за того, что Россия увеличила число русских, которые там жили.
Дата:
1618 – 1648
Місце:
Європа (переважно Німеччина)
Результат:
Вестфальський мир
Сторони
Протестанти
Flag of Electoral Saxony.svg Саксонія
Statenvlag.svg Нідерланди
Flag of Brandenburg (1340-1657).svg Бранденбург
Flag of Bohemia.svg Богемія
Flag of The Electoral Palatinate (1604).svg Пфальц
Flag of Denmark.svg Данія-Норвегія
Sweden-Flag-1562.svg Швеція
Pavillon royal de la France.svg Франція
за підтримки:
Османська імперія Османи
Московія
Католики
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Імперія
Catholic League (Germany).svg Католицька ліга
Flag of Cross of Burgundy.svg Іспанія
Flag of Portugal (1640).svg Португалія
за підтримки:
Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Flag of the Cossack Hetmanat.svg Запорожжя (див. Козаки у Тридцятирічній війні)Командувачі
Flag of Bohemia.svgФрідріх V Пфальцський
Flag of Sweden.svgГустав II Адольф †
Proposed flag of Île-de-France.svg Кардинал Рішельє
Flag of Denmark.svgКрістіан IV Данський
Flag of Saxony.svgІоан Георг I Саксонський
Flag Germany Emperors Banner.svgграф Тіллі †
Flag Germany Emperors Banner.svg Валленштейн
Flag Germany Emperors Banner.svgФердинанд ІІ, Імператор Священної Римської імперії
Flag Germany Emperors Banner.svgФердинанд ІІІ, Імператор Священної Римської імперії
Flag of Cross of Burgundy.svgГерцог Оліварес
Максиміліан І, курфюрст Баварський
Військові сили
в цілому 350,000
40-75,000 шведів (не рахуючи найманців)
50,000 голландців
приблизно 100,000 німців
понад 150,000 Французів
в цілому 450,000
300,000 іспанців
понад 100-200,000 німцівблизько 300,000 вбитих і поранених, втрати цивільного населення Німеччини понад 6,000,000
близько 400,000 вбитихВтрати
близько 300,000 вбитих і поранених, втрати цивільного населення Німеччини понад 6,000,000
близько 400,000 вбитихТридцятилітню війну поділяють на чотири періоди: чесько-пфальцький (1618—1625), данський (1625—1629), шведський (1630—1635), франко-шведський (1635—1648). У першому періоді чехи повстали проти імператора Фердинанда ІІ Габсбурга й обрали замість нього новим богемським королем Фрідріха V Пфальцького, голову Протестантської унії. Імператор в союзі з Католицькою лігою розбив чехів на Білій Горі (1620), а потім разом з іспанцями захопив Пфальц (1621—1623). Нідерландські протестанти вели війну за незалежність від Іспанії.