Целью петровских реформ, если говорить в общем, является стремление укрепления центральной власти, создание сильного государства с бое армией и флотом, государство, которое сможет одержать победу над Швецией и получить выход к Балтийскому морю = урепить свое положение на международной арене.
Достижению этих целей ряд реформ:
Реформа военная - в результате которой был учрежден морской флот, активно стали строится корабли/суда.
Реформа управления - приказы были заменены коллегиями, а в качестве высшего органа управления введен Сенат.
Реформа образовательная - положено начало светского образования. Были открыты Артилеристская, Навигацкая и Математическая школы. Приглашались ученые и преподаватели из-за рубежа. Это мероприятие позволило готовить квалифицированные военно-морские кадры.
Реформы в социальной сфере - разделение жителей страны по профессиональному признаку на цеха и гильдии. Введения Табеля о рангах, закон о майорате.
Налоговая реформа - введения подушной подати(увеличение доходов государства, который шли и на военные нужды).
Музичний класицизм не без підстав вважається стилем, а не епохою, як бароко: твори композиторів цього історичного етапу відрізняє яскраво виражене художнє єдність тем, образів, мови, форми. Саме в цей час у західноєвропейській музиці складаються "зразкові" для всієї подальшої історії структури сонати і симфонії, а в театрі формується психологічна драма. Іноді класицизм називають також музичним напрямком - напевно, в силу того, що при єдності принципів в відображення художньої дійсності надзвичайно виразно виражається феномен індивідуальності композитора. Найвідоміші представники музичного класицизму В. Гайдн, Ст.-А. Моцарт і Л. Бетховен для освіченого слухача з культивованими слухом (музичним багажем) невловимо і разом з тим недвозначно помітні. У кожного з них своя неповторна доля, і яскрава особистість визначає унікальний стиль, який цілком можливо пояснити.
Объяснение:
