Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.
Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.
Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:
1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;
2. використання праці вільнонайманих робітників;
3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;
4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);
5. стихійність обміну.
Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.
Эпоха застоя - период в истории СССР, который в основном ассоциируется с правлением Брежнева, то есть с 1964 года и до 27 съезда КПСС в 1986 году. Период застоя в дальнейшем сменился «перестройкой».
Период характеризуется следующим:
консервацией политического режима (административно-управленческий аппарат почти не изменился).
Возрастание роли военной сферы (страна была в состоянии холодной войны с США, поэтому страна пыталась нарастить военную мощь).
Упадок аграрной промышленности и прекращение развития экономики (СССР получал основные средства от продажи нефти, города росли, а сельское хозяйство загнивало).
Социальная жизнь (благосостояние граждан улучшилось).
Какие изменения произошли в эти годы в экономическом, социальном, политическом развитии, во внешней политике?Экономическая, социальная, политическая сферы познали стабильность. Экономика в это время прекрасно чувствовала себя на продаже дорогой нефти, что изменилось к концу 70х, поскольку без реформ экономика СССР стала отстающей. Также в социальной сфере теперь был 8часовой рабочий день, у граждан было право на ежегодный оплачиваемый отпуск, по инициативе администрации нельзя было кого-то уволить, у граждан появилось право на работу, на бесплатное общее и профессиональное образование, на бесплатное пользование детскими дошкольными учреждениями, на бесплатное медицинское обеспечение, на санитарно-курортное лечение, на бесплатное жилье и так далее.