Що є гра для того, хто постійно мусить перебувати у стані готовності до війни? Козацькі забави вигадувались задля гарту найрізноманітніших якостей козака, це й ігри на фізичну силу, на швидкість реакції, на нестандартне мислення.
Частою розвагою для козаків ставало змагання «лава-на-лаву»: збиралися дві групи козаків, шикувалися один проти одного. Козаки трималися зціпленими у лікті руками по типу ланок ланцюга. По команді старого козака-судді дві команди атакували одна одну. Ціль - відтіснити «лаву» суперника, повалити або розірвати її.
Подібною козацькою розвагою ще можна назвати перетягування канату двома групами козаків. Нерідко, задля веселощів канат перетягували над багнюкою, калюжею чи струмком, куди потрапляли переможені під загальний регіт товариства.
Ще один досить поширений вид козацьких розваг - стрибання у мішку. Дострибати першим до визначеної точки і не впасти - ось що мав зробити козак. Так тренувалась сила, витривалість, координація рухів та весь комплекс м'язів, що відповідав за їзду верхи.
Кулачні бої були досить розповсюдженим дозвіллям в усьому світі, особливо - у військовому середовищі. Козацтво не було винятком. Вищі шанси на перемогу мав не сильніший, а більш досвідчений козак, що не раз тикав дулі смерті і знав можливості свого тіла. Такими поєдинками здобувалось краще володіння собою і часткова психологічна готовність до вже справжнього двобою.
Козацькі забави не виключали співи й танці. Метою було не тільки себе показати, а й тренувати голос, правильне глибоке дихання, серцево-судинну систему і опорно-руховий апарат. Викрутаси верхи на коні тренували вправність і невимушеність їзди.
Гуртова риболовля і полювання часто виступали не тільки матеріальним промислом, а й цікавою забавою. У випадку риболовлі змагались у часі непорушності й тиші з вудкою. Особливо цікавим для козаків було, сидячи у човні, влучно цілити у рибу навколо багром чи простим списом. Полювали рушницею і луком на звіра чи птаха. Так тренувалась влучність і нервова витривалість, вміння безшумно ходити по лісу, що особливо цінувалось у пластунів.
Козаки розважались розколюванням поліняк за до шабель, ними ж брились і фігурно нарізали овочі на куліш. Особливо ж вони полюбляли знімати шапки з голів товаришів за до кулі з пістоля чи самопала. Важко уявити, якої витримки і вправності вимагали такі витребеньки. Завдання ускладнювалось вживанням алкоголю. Це дуже важливий момент, адже алкогольним сп'янінням імітувались зміни у психічному стані під час бою, при пораненнях і контузіях.
Козаки дуже цінували люльку і тютюн, які подеколи вважались ціннішими за жінку. Була така козацька розвага: знайти якийсь дуже міцний тютюн і смалити його, поки один з козаків не закашляється. Братчики потім довго кепкували з такого сіроманця.
На останок варто згадати і своєрідні інтелектуальні козацькі забави. Сидячи по вечері біля вогнища, або перебуваючи у рейді чи на сторожі, козаки полюбляли вигадувати байки. Хто придумає найбільш смішливу і дотепну історію, той стає душею компанії та загальним улюбленцем.
Ось такими майстрами були козаки у питанні вигадування різноманітних забав і розваг. Це ставало у пригоді під час сірих буднів чи виснажливих військових походів, гартувало тіло і дух та сповнювало оптимізму воїнів-захисників України.
1. В Европе по религиозным принципам власть Папы сильнее власти любого Императора, поэтому, по сути Папа с Ватиканом выступают, как император и его империя. Епископ - это как второй король в стране. Один - глава светской власти, другой - религиозной. А теперь к сути вопроса: Если Папа выбрал своего епископа для страны, то он подчиняется только ему, а значит и данная страна подчиняется. Если король выбирает епископа, значит епископ подчиняется ему, и его власть сильнее власти Папы. 2. Монашеский орден, например, Тевтонский орден, что проиграл Александру Невскому, был монашеский. Это рыцари-монахи, войны. Причины появления: раз Папа у нас король, то у него должна быть и своя армия и свои завоевания (крестовые походы). Вот и все.
Плохое экономическое и социальное положение в странах.Жажда перемен. Нацистские партии дали людям работу прокормить себя и свою семью,после великой депрессии)3.Режим «Революционного каудильизма»а (1924-1928 гг.),Режим «максимата» (1928 – 1934 гг.)-Мексика «Гражданский радикальный союз» либеральный реформизм (1916 – 1922 гг., 1928 – 1930 гг.),-Аргентина Движение «тенентистов»(движение демократически настроенных молодых офицеров бразильской армии,) 1922-1924 гг. ,Либеральный Альянс во главе с Ж. Варгасом (1930–1945 гг.)-Бразилия Коммунистическая партия-Чили Образование компартии Кубы. Диктатура Х. Мачадо (1925-1933г.г.). Демократическое движение против диктатуры. Буржуазно-демократическая революция на Кубе 1933-1935 г-Куба
Що є гра для того, хто постійно мусить перебувати у стані готовності до війни? Козацькі забави вигадувались задля гарту найрізноманітніших якостей козака, це й ігри на фізичну силу, на швидкість реакції, на нестандартне мислення.
Частою розвагою для козаків ставало змагання «лава-на-лаву»: збиралися дві групи козаків, шикувалися один проти одного. Козаки трималися зціпленими у лікті руками по типу ланок ланцюга. По команді старого козака-судді дві команди атакували одна одну. Ціль - відтіснити «лаву» суперника, повалити або розірвати її.
Подібною козацькою розвагою ще можна назвати перетягування канату двома групами козаків. Нерідко, задля веселощів канат перетягували над багнюкою, калюжею чи струмком, куди потрапляли переможені під загальний регіт товариства.
Ще один досить поширений вид козацьких розваг - стрибання у мішку. Дострибати першим до визначеної точки і не впасти - ось що мав зробити козак. Так тренувалась сила, витривалість, координація рухів та весь комплекс м'язів, що відповідав за їзду верхи.
Кулачні бої були досить розповсюдженим дозвіллям в усьому світі, особливо - у військовому середовищі. Козацтво не було винятком. Вищі шанси на перемогу мав не сильніший, а більш досвідчений козак, що не раз тикав дулі смерті і знав можливості свого тіла. Такими поєдинками здобувалось краще володіння собою і часткова психологічна готовність до вже справжнього двобою.
Козацькі забави не виключали співи й танці. Метою було не тільки себе показати, а й тренувати голос, правильне глибоке дихання, серцево-судинну систему і опорно-руховий апарат. Викрутаси верхи на коні тренували вправність і невимушеність їзди.
Гуртова риболовля і полювання часто виступали не тільки матеріальним промислом, а й цікавою забавою. У випадку риболовлі змагались у часі непорушності й тиші з вудкою. Особливо цікавим для козаків було, сидячи у човні, влучно цілити у рибу навколо багром чи простим списом. Полювали рушницею і луком на звіра чи птаха. Так тренувалась влучність і нервова витривалість, вміння безшумно ходити по лісу, що особливо цінувалось у пластунів.
Козаки розважались розколюванням поліняк за до шабель, ними ж брились і фігурно нарізали овочі на куліш. Особливо ж вони полюбляли знімати шапки з голів товаришів за до кулі з пістоля чи самопала. Важко уявити, якої витримки і вправності вимагали такі витребеньки. Завдання ускладнювалось вживанням алкоголю. Це дуже важливий момент, адже алкогольним сп'янінням імітувались зміни у психічному стані під час бою, при пораненнях і контузіях.
Козаки дуже цінували люльку і тютюн, які подеколи вважались ціннішими за жінку. Була така козацька розвага: знайти якийсь дуже міцний тютюн і смалити його, поки один з козаків не закашляється. Братчики потім довго кепкували з такого сіроманця.
На останок варто згадати і своєрідні інтелектуальні козацькі забави. Сидячи по вечері біля вогнища, або перебуваючи у рейді чи на сторожі, козаки полюбляли вигадувати байки. Хто придумає найбільш смішливу і дотепну історію, той стає душею компанії та загальним улюбленцем.
Ось такими майстрами були козаки у питанні вигадування різноманітних забав і розваг. Це ставало у пригоді під час сірих буднів чи виснажливих військових походів, гартувало тіло і дух та сповнювало оптимізму воїнів-захисників України.
Объяснение: