Иоанн III Дука Ватац - зять императора Никейской империи Феодора I Ласкариса.
Никейского царство - это греческое государство (1204-1261 гг.), возникшее в Вифинии после распада Византии в 1204 году. Основано тестем византийского императора Алексея III Ангела Комнина деспотом Феодором I Ласкарисом.
Главные успехи Никейской империи достигнуты при правлении Иоанна III Дуки Ватаца.
Императоры данного царства продолжали считать себя настоящими правителями Византии (Романии), а официальным названием государства было Римское (ромейское) царство.
Объяснение:
Божественний Авґуст (лат. Imperator Caesar Divi filius Augustus, також Октавіа́н А́вгуст (лат. Octavianus Augustus; 23 вересня 63 до н. е. — 19 серпня 14 н. е.) — римський державний і військовий керівник, могутніший імператор Римської імперії, контролював Римську імперію з 27 року до н. е. і до своєї смерті в 14 році н. е. Племінник, прийомний син і спадкоємець Гая Юлія Цезаря. Колись словом «август» називали тільки те, що мало божественне походження. Привласнивши собі цей титул, імператор фактично дорівняв свою владу до божественної, пізніше на його честь у деяких мовах було названо восьмий місяць року. Саме на цей час правління Августа припадає народження Ісуса Христа.
Август — засновник юліансько-клавдіанської династії. Відзначився перемогою в 31 до н. е. при Акції над римським полководцем Марком Антонієм і єгипетською царицею Клеопатрою, завершив громадянські війни (43—31 до н. е.), що почалися після смерті Цезаря. Зосередив у своїх руках диктаторську владу, зберігши традиційні республіканські установи, започаткувавши нову форму суспільного устрою «принципат». Пізніше термін «Август» (з латині звеличений богами) набув значення титулу імператора. Час правління Августа вважається золотим віком римської літератури і мистецтва (Вергілій, Горацій, Овідій, Тит Лівій та ін.). Вважається одним з найефективніших і найсуперечливіших лідерів людської історії.