Объяснение:7 ноября 1967 года исполняется 50 лет со дня победы Великой Октябрьской социалистической революции.
Советский народ, а вместе с ним трудящихся всех стран торжественно отметят эту всемирно-историческую дату рождения первого в мире социалистического государства. 50-летие октября — это торжество марксизма-ленинизма, идеалов рабочего движения, идей пролетарского интернационализма и дружбы народов.
Великая Октябрьская социалистическая революция открыла «новую эпоху всемирной истории» (В. И. Ленин), эру крушения капитализма, повернула судьбу человечества к капитализму. Развитие человечества за минувшие полвека проходило под знаком торжества идей Октябрьской революции, величайших революционных свершений, в корне изменивших социально-политическую карту мира.
Пятидесятилетие октября — праздник побед коммунизма, марксизма-ленинизма жизнеутверждающего учения Владимира Ильича Ленина — вдохновителя и организатора Октябрьской революции, основателя и вождя Коммунистической партии и Советского государства, борца за единство международного коммунистического движения. Ленинизм — вечно живой источник революционной мысли, революционного действия, революционного мужества; к ленинским идеям устремляются всё новые и новые поколения людей, выступающих за социальное переустройство общества. Имя Ленина бесконечно дорого всем народам планеты оно стало символом нового мира.
Берлінський договір
Объяснение:
27.09.1940
Завдяки підписанню Берлінського договору країни Вісі (Німеччина, Італія та Японія) завершили формування воєнного союзу. Упродовж наступних 10 років держави-учасниціАнтикомінтернівського пакту мали надавати взаємну політичну, економічну та військову до , співпрацювати для досягнення геополітичних цілей, головною з яких було встановлення нового світового порядку. Зокрема, Німеччина та Італія утверджували своє панування у Європі, Японія – у Східній Азії. Токіо отримало формальне право на анексію французьких володінь в Азії і відразу розпочало вторгнення у французький Індокитай. Відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 р. між Німеччиною та СРСР у ст. 5 цього договору йшлося, що його положення не зачіпатимуть політичного курсу між кожним із трьох учасників пакту та Радянським Союзом. Таким чином, документ давав можливість його учасникам розвивати окремі відносини з Москвою.
«Золота доба» лицарського турніру припадає на час з 1250 р. І протягом усього XIV ст. Велика хвиля турнірів кінця XIV ст. – була ознакою занепаду лицарства. Змінюється воєнна тактика, а з нею відпадає потреба у лицарстві. І турнір, як вид спортивного шляхетного змагання – поступово втрачає свої первинні особливості. Він переходить у світ символічних ігор.
395px-Codex_Manesse_Ulrich_von_Liechtenstein
Ульріх фон Ліхтенштейн. Маннеський кодекс.
В часи свого розквіту, турнір мав цілий складний механізм проведення. Для нас, важливою є його спортивна ділянка. Починаючи говорити про неї, нам варто розпочати з визначення – що ж таке «лицарський турнір». Отже, турнірами називали воєнні змагання, які відбувалися на особливо налаштованій арені, оточеній місцем для гачів. Зазвичай турніри у Західній Європі відбувалися у зв’язку з великими подіями загальнодержавного характеру, наприклад коли одружувалися королі або укладали мир. Про турнір оголошували герольди, які мандрували містами і замками. Людиною, що скликала турнір, обов’язково мав бути король або дуже знатний вельможа. Проведення боїв передбачало побудову арени. Для цього вибирали рівну місцевість біля міста. Напередодні змагань існував звичай, що лицар проводив ніч у церкві молячись. Наступного ранку був перший день турніру. Шлях на арену відкривали герольди. Вони несли жезл миру. Особа герольда вважалася недоторканою. За герольдами йшов герольд-майстер. Його супроводжували маршали, зброєносці і пажі. Герольд-майстер виголошував промову, коли всі зайняли свої місця, в якій окреслював правила турніру.
dd1058e6afe6428fd8c65b406f0bbd98
Варто відзначити, що в процесі розвитку турнірів склалися основні правила серед яких можна виділити заборону завдавати удари гострим кінцем і по лицю. На турнірах бої на смерть строго заборонялися, хоча в пізніші часи з’явився виклик на смертний бій. Зазвичай, він відбувався між лицарями з різних країн.