Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури. Перші прикраси відомі з середини палеоліту і нараховують 135–100 тис. років[1]. Спочатку оздобою слугували прості частинки Всесвіту, яким приписувалися магічні властивості: квіти, пір'я, дерево, кістка, камінь, малюнки на тілі тощо. Археологічні знахідки з території України вказують, що вже принаймні 20 тис. років тому місцеві жителі володіли мистецтвом різьби по кістці (браслети із ікла мамонта із Мізинської стоянки), та виготовляли намисто із мушель. Між тою далекою добою і сьогоденням простягається період, впродовж якого розмаїття культур народжувалися, розвивалися, згасали, мігрували територією сучасної України, залишаючи за собою унікальні духовні та матеріальні надбання, серед яких, зокрема, і розмаїття прикрас.
В экономическом плане в конце XVI - начале XVII века на Брацлавщине и Приднестровье наблюдается экономический подъем. Приток беглых в Приднестровье стимулировал рост казачества и появлению новых селений. К этому времени относится основание Валадынки (Валя-Адынкэ), Белочей, Хрустово (Хрустовая), Рыбницы. Развиваются и расширяются города и местечки Приднестровья.
Казаки начинают играть важную роль в политической жизни не только Польши, но сопредельных государств: Молдавии, Турции, Крымского ханства и России. В конце XVI века походы казаков в Молдавию, Турцию, Крым не были единичными, что послужило поводом для напряженности в отношениях с этими странами.
Польско-турецкие войны не раз делали Приднестровье ареной кровавых стычек и жертвой набегов татар.
В середине XVII века противоречия Речи Посполитой вылились в казацкие войны. В этот период 1648-1654 годов Приднестровье было крепким тылом.
Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури. Перші прикраси відомі з середини палеоліту і нараховують 135–100 тис. років[1]. Спочатку оздобою слугували прості частинки Всесвіту, яким приписувалися магічні властивості: квіти, пір'я, дерево, кістка, камінь, малюнки на тілі тощо. Археологічні знахідки з території України вказують, що вже принаймні 20 тис. років тому місцеві жителі володіли мистецтвом різьби по кістці (браслети із ікла мамонта із Мізинської стоянки), та виготовляли намисто із мушель. Між тою далекою добою і сьогоденням простягається період, впродовж якого розмаїття культур народжувалися, розвивалися, згасали, мігрували територією сучасної України, залишаючи за собою унікальні духовні та матеріальні надбання, серед яких, зокрема, і розмаїття прикрас.