Достоверно никто не знает, когда были приручены те или иные животные. Единственное, что можно сказать: было это в древнейшие времена. После собаки шел крупный рогатый скот, овцы, козы и свиньи. Эти животные так же, как и вьючные, такие, как верблюд, як, осел, были первоначально приручены не в Европе, а, вероятно, в Центральной Азии.
Неудивительно, что среди самых первых домашних животных, кроме собаки человеку в охоте, были те, которые могли обеспечить ему запасы пищи. Крупный рогатый скот, овцы, козы и свиньи давали мясо, молоко. Вероятно, вскоре за ними последовали птицы. Похоже, что первым из всей домашней ныне птицы был приручен гусь, за ним — утка. Обе эти птицы были распространены в Древнем Египте. Кстати, голуби, кроме того что употреблялись в пищу, служили человеку с библейских времен гонцами.
Доисторические обитатели Северной Америки в большом количестве выращивали индюков. По-видимому, только для получения мяса разводили вначале кроликов.
Животные, которые служат людям в качестве вьючных, были приручены позже коз, овец и крупного рогатого скота. Возможно, первыми вьючными животными были осел и верблюд. Лошадь была одомашнена позже.
В незапамятные времена были приручены и приставлены человеком к работе слоны. Лама в Южной Америке носила тяжести в течение нескольких веков.+
Кошки были одомашнены в Египте около 3600 лет назад.
Епоха європейського середньовіччя охоплює часовий період V-поч. XVI ст. Християнська церква стала головною ідеологічною силою, яка визначала весь розвиток культури і освіти в цю епоху.
Церква категорично заперечувала майже всю спадщину античної культури, крім латинської мови. Латинська мова стала мовою тогочасної європейської освіченості. Цією мовою велося богослужіння в католицькій церкві, вона ж була i мовою науки. Нею були написані основні твори церковної літератури, зокрема богослужбові книги.
В епоху, що розглядається, у Західній Європі склалися такі основні типи виховання й освіти: церковне, рицарське, бюргерське та стихійне. Окремим було виховання жінок.
Церковне виховання – основний тип середньовічного виховання. Воно здійснювалося у християнських родинах i головним чином в церковних школах, які тоді були найпоширенішими.
У церковних школах практикувалися суворі покарання, оскільки вони, як стверджувалося, сприяють нню душі, виганяють диявольське начало з людини, полегшуючи цим шлях до спокутування гріхів.
Церковні школи, які призначались тільки для хлопчиків, ділилися на кілька різновидів: монастирські, соборні (або кафедральні) та парафіяльні.
95 тезисов Мартина Лютера - 31 октября 1517 года
•×•¶|}`{$[[•[|`∆|∆¶^