М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
is835172Alexandr
is835172Alexandr
07.11.2020 08:16 •  История

Задание 1. Почему Абылай хан назначил Бухар жырау своим советником?

Задание 2. Определи достоверность утверждений. Верно/неверно L Воспевая борьбу Абылая против Джунгар, акыны также поддерживали в свон произведениях его походы против киргизов.

2. Шарокое распространенне получили эпические песни об Абылае, основой которой служата его жизнь до того, как он стал ханом.

3. В известной песне «Ел-ай» народ увековечил объединение казахов на курултае Ордабасы 1726 года.

Задание 3. Распредели признаки в соответствии с жанром устного народного творчества

Шежире

Исторические поэмы, рассказы

музыкальных


Задание 1. Почему Абылай хан назначил Бухар жырау своим советником? Задание 2. Определи достоверност

👇
Ответ:
alekseykraynov
alekseykraynov
07.11.2020

1. Бухар жырау был величайшим акыном и бием своего времени, он оставил неизгладимый след в истории Казахстана. Этот красноречивый оратор и первый советник Абылай-хана своим словом затрагивал самые потаенные струны души казахского народа, со временем он сам стал голосом народа.

2. 1-неверно

2-верно

3-неверно

3. Казахское шежире (каз. шежіре) — генеалогическая родословная у казахов. Как правило, представляет собой письменное или устное перечисление предков по прямой мужской линии.

Историческая поэма - лиро-эпические фольклорные произведения о конкретных исторических событиях, процессах и исторических лицах. Историческая конкретность содержания является важным основанием для выделения исторических поэм в отдельную группу, которая по структурным признакам является совокупностью разнотипных жанров, связанных с историей.

Объяснение:

4,4(44 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
PIPL34linka
PIPL34linka
07.11.2020

У середині VI ст. до н. е. шостий римський цар Сервій Туллій затверджує перші в історії давнього Риму закони, внаслідок яких все населення Риму було поділено на стани за майновим принципом[1]. Внаслідок цього розпочинається поступове формування заможного стану громадян, патриціїв, та бідних, плебеїв. У 510 році до н. е. було повалено владу останнього римського царя Тарквінія Гордого, внаслідок чого в Римі утверджується республіканська форма правління. За своєю спрямованістю Римська республіка була патриціанською[1]. Це не могло не призвести до напруженості між станами. В цілому, період боротьби патриціїв та плебеїв займає період від реформ Сервія Тулія до 287 р. до н. е. (плебісцит Гортензія)[2]

Объяснение:

извини, просто сама не знаю

4,8(94 оценок)
Ответ:
Україна в огні" —це чесна неприхована правда про перший етап Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаманну радянським письменникам тієї доби правдивість, таку безкомпромісність, що твір його прозвучав, неначе вибух, уперше в радянській літературі піддавши сумніву безгрішність "сталінського соціалізму". Режим не змусив чекати нищівної реакції, і вже у 1944 році відбулося засідання Політбюро ЦК ВКП(б) з таким порядком денним: "Про антиленінські помилки й націоналістичні збочення в кіноповісті О. Довженка "Україна в огні". На це засідання було за автора, який почув про себе, що він "куркульський підспівувач", "відвертий націоналіст", дізнався він також, що від нього залишиться "мокре місце". Висновок же про твір був такий: "Україна в огні" — платформа вузького, обмеженого українського націоналізму. Ворожого ленінізму, ворожого політиці нашої партії та інтересам українського й усього радянського народу". Чим же так налякала сталінську партію "Україна в огні" Довженка?Письменник сильно й глибоко любив свій народ, і тому зобразив, можливо, найнещасливіший період історії країни із по-справжньому нищівною правдивістю. Як же він міг не хвилюватися, коли за короткий проміжок часу фактично вся Україна опинилася під фашистським чоботом? Це неможливо було осягнути розумом, у це важко було повірити. І в кіноповісті ми бачимо, як брутально було зруйновано "рай" українського життя. Ось, наприклад, картини життя України до приходу туди гітлерівців: "У садочку біля чистої хати, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині, родина колгоспника Лав'ріна Запорожця і тихо співала "Ой піду я до роду гуляти". Це була пісня материна. Пісня була весела і журна одночасно, як і життя людське. Мати Тетяна Запррожчиха любила її співати раз чи два на рік, коли по великих трудах і повсякденних турботах десь було з якоїсь гарної нагоди доводилося пригублювати чарчину. Діти дивилися на свою добру матір і величали її". І ось цей рай нагло зруйновано, а мати, добра ласкава мати прощається зі своїми дітьми: "Сини мої, сини! Діточки мої! А Боже мій, Боже мій! Ой, прощавайте, прощавайте, діти мої...". І вже "гітлерівці входили в село, в'їжджали на мотоциклах, автомобілях, на гарматах, на танках, веселі й вдоволені. Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоров'ям. Грали на губних гармошках, окаринах і трикутничках щось німецьке". Просто вражає, з якою брутальністю німці вриваються в українські села, руйнуючи віками створюване життя, зневажаючи українців, які тут жили." Ці рядки кіноповісті сповнені неприхованого болю за рідну країну, її нещасливу долю. Недарма Довженко писав у своєму "Щоденнику" про перші дні війни: "На українських ланах і селах в огні і полум'ї вирішується доля людства, вирішується велетенська проблема світової гегемонії, вирішується доля людства на нашій недолі. Така нещаслива земля наша. Така наша доля нещаслива."Страшна картина доповнюється новими деталями, стає все більш трагічною, і ми із жахом читаємо, що Київ, столицю України, теж сплюндровано: "У Києві бенкетувало офіцерство Адольфа Гітлера. Сам гауляйтер Кох прилетів до столиці України для декларації імперських гордих цілей в отсій неймовірно багатій і щедрій країні".У творі багато неприхованої символіки. Це і прізвища головних героїв — Запорожці, і назва села — Тополівка, і п'ять синів, як п'ять пальців однієї руки (показово, що у романі "Вершники" Ю. Яновського Мусій Половець теж має п'ятеро синів).Розповідаючи про долю сім'ї Запорожців, Олександр Довженко зумів у яскравій формі відтворити трагізм історії української землі. Картини перших днів війни справді апокаліптичні — руйнується весь світ українця, його родина, українська молодь потрапляє у фашистську неволю, фактично у рабство. Але український народ опирається поневоленню, бореться із загарбниками, найкращі його представники йдуть у партизани, нищачи не тільки окупантів, але й ницих зрадників свого народу.Заключна сцена твору теж досить символічна — у сплюндрованій ворогом Тополівці знов зібралися Запорожці. І ця сцена, незважаючи на всю свою трагічність, пройнята оптимізмом, адже, як кажуть, "козацькому роду нема переводу".З любов'ю до рідної землі, з болем за неї писав Олександр Довженко кіноповість "Україна в огні", залишивши нащадкам згадку про страшні сторінки нашої історії. І хоч твір довго чекав свого читача, але тепер він повернувся до нас після довгих років замовчування і відкрив нам Олександра Довженка зовсім з іншого, нового боку. Объяснение:
4,6(51 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ