1. Прочитайте джерело, узагальніть про що в ньому йдеться. 2. З'ясуйте коли відбулися описані в ньому події. 3. Визначте як автор ставиться до подій, про які розповідає. 4. Навіщо автор документа свідчить про ці події? З'ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. 5. У чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів
Наприкінці XVII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), себто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першим кроком стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, значних орендарів, запровадження найманої праці.Другою важливою передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло на думку, що руку людини можна замінити пристроєм, машиною.
НАСЛІДКИ
Критерієм, який допомагає визначити початок промислового перевороту в тій чи іншій країні, прийнято вважати початок формування фабричної системи, що пов'язано з появою значної кількості справжніх фабрик.
Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити. Принципово змінилася не тільки техніка, але й технологія виробництва. З'явилися нові галузі промисловості: нафтова, хімічна, кольорова металургія, автомобільна, верстатобудівна, авіаційна. Почалося широке використання електроенергії, а як енергоносіїв — нафти і газу. Створена технічна база дозволила активізувати науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів.
Зростання важкої промисловості вело до витіснення порівняно дрібних підприємств.Централізація і концентрація виробництвапризвели до виділення в ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію до угод з питань виробництва і збуту між найбільшими фірмами. У ХХ ст. монополії перетворилися на невід'ємну рису індустріального суспільства.
То произошло давно – 3 марта 1067 года, когда князь Всеслав Полоцкий противостоял трём князьям Ярославовичам: Изяславу Киевскому, Всесоволоду Переяславльскому и Святославу Черниговскому.Именно этой битвой, страшной сечей, вошедшей в историю как сражение небывалой жестокости, Менск обязан своей историей. Точнее, её началом. Ведь именно от упоминания в летописи в связи с битвой на Немиге нынешняя столица и отсчитывает свой век.А ведь история так странно складывалась. Будучи в союзе с Киевом на протяжении нескольких лет, Всеслав, прозванный в народе Чародеем, неожиданно изменил свои политические взгляды и пошёл войной на Псков и Новгород. Как минимум Новгород был разорён войсками полоцкого князя, да и Псков длительный срок находился в осаде. А спешивший на Пскову Мстислав Изяславович был разбит, что называется, наголову. Разумеется, киевский князь Изяслав не мог мириться с таким положением дел: положение обязывало навести порядок, что он и попытался сделать, призвав на братьев: Всеволода и Святослава. В рамках воспитательных мероприятий был разрушен Менск (это и есть начало истории нашей столицы), а после подоспевший Всеслав Полоцкий на берегах Немиги встретился с объединённым войском Ярославовичей.Про результаты этой битвы Полоцкая и Киевская летописи рассказывают по-разному. Так, Киевская летопись говорит о полном поражении Всеслава и его бегстве, а вот Полоцкая, согласно косвенным данным, предлагала другую версию: о больших потерях с обеих сторон, однако отступлении Ярославовичей, которые спустя несколько месяцев встретились с Всеславом и просили о мире. Правда, как тогда водилось, обманули, и заточили в тюрьму. В свою очередь, это уже не понравилось киевскому вече, в связи с чем народ поднял собственный голос, изгнал Ярославовичей и избрал Всеслава на княжение.Впрочем, вторая версия историкам кажется более осмысленной, хотя и Полоцкая летопись не сохранилась, и данные об этой версии можно найти только у тех, кто на неё ссылался – например, у известного российского историка Татищева.Конечно, с тех пор немало лет. Но сегодня мало кто вспоминает об исторических событиях. Даже таких значимых для города Минска, столицы Беларуси, как та самая старая битва на Немиге. Казалось бы, и Немига-то сегодня, сдавленная канализационной трубой, солидностью не отличается. Однако именно с того дня, с человеческой трагедии сражения на Немиге, мы сегодня отмечаем праздник. День рождения города. Который тогда, после почти полного разрушения Ярославовичами, всё-таки возродился.
ПЕРЕДУМОВИ
Наприкінці XVII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), себто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першим кроком стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, значних орендарів, запровадження найманої праці.Другою важливою передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло на думку, що руку людини можна замінити пристроєм, машиною.
НАСЛІДКИ
Критерієм, який допомагає визначити початок промислового перевороту в тій чи іншій країні, прийнято вважати початок формування фабричної системи, що пов'язано з появою значної кількості справжніх фабрик.
Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити. Принципово змінилася не тільки техніка, але й технологія виробництва. З'явилися нові галузі промисловості: нафтова, хімічна, кольорова металургія, автомобільна, верстатобудівна, авіаційна. Почалося широке використання електроенергії, а як енергоносіїв — нафти і газу. Створена технічна база дозволила активізувати науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів.
Зростання важкої промисловості вело до витіснення порівняно дрібних підприємств.Централізація і концентрація виробництвапризвели до виділення в ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію до угод з питань виробництва і збуту між найбільшими фірмами. У ХХ ст. монополії перетворилися на невід'ємну рису індустріального суспільства.