Лук'ян з групою озброєних однодумців їздив по селах, закликаючи до боротьби проти панів. За спогадами сучасників, ці поїздки мали урочистий характер. Кобилиця повсюди з'являвся з медаллю і шарфом через плече. При цьому люди, на заклик «короля гуцулів», піднімались не проти цісаря й австрійського уряду, а проти свавілля місцевих землевласників та контрольованої ними місцевої адміністрації. Обурені сільські громади, всупереч прагненням румунської верхівки, також домагалися залишення Буковини в складі Галичини.
У своїх промовах Кобилиця таврував саме чиновників та великих землевласників, які перекручують закони на свою користь, таять від простих людей царські накази, видані на захист селянських прав, а цісареві надсилають фальшиві донесення про поведінку сільських громад.
Одне з наймасовіших зібрань відбулося у Вижниці на горі «Глєдова».
Лук'ян так переконував присутніх у своїй правоті, що навіть пушкарі, яким платила за службу держава, перейшли на сторону Кобилиці, ставши його особистою охороною. Влада в Буковинських Карпатах практично перейшла до (як в народі говорили) «Карпатського короля» Лук'яна Кобилиці. При цьому він зміщував війтів, котрі не виконували його наказів, і організовував вибори нових.
Объяснение:
Досягнення української культури
1. З’явилися нові форми засобів інформації та зв’язку, нові форми та жанри мистецтва.
2. Розширюються можливості взаємозбагачення культур на основі загальнолюдських цінностей.
3. Повертаються в Україну твори, книгозібрання, архіви й інші культурні та духовні цінності, які з різних причин було вивезено з України за кордон.
4. Активним у мистецтві є процес пошуку нових форм, різноманітних жанрів та засобів образотворчої діяльності. Для мистецтва характерний модернізм у різних його формах, стилях і напрямах.
Завдання, які постали перед українською культурою:
• втілити в життя концепцію національної школи;
• забезпечити підготовку кадрів національної інтелігенції на світовому рівні;
• розширити мережу національних театрів, мистецьких і культурно-освітніх закладів;
• збільшити періодичні видання й тиражі книжок українською мовою, а також мовами національних меншин, які проживають в Україні;
• необхідно відмовитися від залишкового принципу фінансування культури.