чоловічий:Святковий одяг гетьмана до часів Богдана Хмельницького складався з кафтана польського крою з нашитими на грудях золотими шнурами, з соболевої шапки з суконим верхом, пошитої за козацьким зразком, шовкового пояса, червоних саф'янофих чобіт, блакитних саєтових штанів (суконі блакитні шаровари з золотими лампасами). Повний стрій доповнювали шабля та кинджали за поясом. Зимою гетьмани носили шуби польського крою з хутра лиса або соболя.
жіночі:Панни носили вишиті на рукавах та на подолку червоною бавовною або шовком лляні сорочки, зверху по сорочках обгортали стан плахтою, і по плахті носили шовкові або парчові передники. На шиї носили кілька ниток коралів або мониста , або перли і кілька рядів золотих монет з золотим або срібним хрестом з коштовним камінням, замість хрестів носили також дукач, іконку або медальйон. Зверху по сорочці, коли приймали гостей або виходили з дому, носили шовкові або оксамитові короткі спідниці (кофточки), нерідко без рукавів, розшиті золотими шнурами, зверху на юбки одівали кунтуші з вузькими рукавами. Кунтуші шились з парчі або штофної тканини в великі квіти. Літні кунтуші мали атласні підкладки і обшивки. Зимові кунтуші були підбиті дорогим хутром та обшивались соболем. Чоботи носили червоні саф'янові, розшиті шовком і канітеллю з високими срібними підківками. Влітку носили саф'янові черевики. Влітку на голові жінки носили оксамитові кораблики, обшиті соболем, зимою — круглі атласні або оксамитові шапочки з дорогим хутром. Старші жінки зверху по шапочці повязували тонку і рідку намітку. Зимою носили шуби і муфти з лисиці чи соболя, такі шуби покривались зверху дорогими тканинами.
Традиционные общества Востока в этот период отдавали дань традициям, ритуалам предков и обычаям.
Как правило, такие общества были патриархальные, а государства - авторитарные. Главной ценностью была не личность, а коллектив. Выделялся только один и это был император, султан или падишах.
Семья была прототипом государства, и наоборот. Прекрасно работала система подчинения "младший - старший". Например, в Китае это называлось сыновьей подчительностью (сяо), когда старший - это константа, и перечить воле старшего - вне закона.
Объяснение: