М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
sdadaev
sdadaev
24.12.2021 16:41 •  История

Характерные черты

обществ Востока 16-17

веков.​

👇
Ответ:
Arukaa2087
Arukaa2087
24.12.2021

Традиционные общества Востока в этот период отдавали дань традициям, ритуалам предков и обычаям.

Как правило, такие общества были патриархальные, а государства - авторитарные. Главной ценностью была не личность, а коллектив. Выделялся только один и это был император, султан или падишах.  

Семья была прототипом государства, и наоборот. Прекрасно работала система подчинения "младший - старший". Например, в Китае это называлось сыновьей подчительностью (сяо), когда старший - это константа, и перечить воле старшего - вне закона.  

Объяснение:

4,5(28 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

чоловічий:Святковий одяг гетьмана до часів Богдана Хмельницького складався з кафтана польського крою з нашитими на грудях золотими шнурами, з соболевої шапки з суконим верхом, пошитої за козацьким зразком, шовкового пояса, червоних саф'янофих чобіт, блакитних саєтових штанів (суконі блакитні шаровари з золотими лампасами). Повний стрій доповнювали шабля та кинджали за поясом. Зимою гетьмани носили шуби польського крою з хутра лиса або соболя.

жіночі:Панни носили вишиті на рукавах та на подолку червоною бавовною або шовком лляні сорочки, зверху по сорочках обгортали стан плахтою, і по плахті носили шовкові або парчові передники. На шиї носили кілька ниток коралів або мониста , або перли і кілька рядів золотих монет з золотим або срібним хрестом з коштовним камінням, замість хрестів носили також дукач, іконку або медальйон. Зверху по сорочці, коли приймали гостей або виходили з дому, носили шовкові або оксамитові короткі спідниці (кофточки), нерідко без рукавів, розшиті золотими шнурами, зверху на юбки одівали кунтуші з вузькими рукавами. Кунтуші шились з парчі або штофної тканини в великі квіти. Літні кунтуші мали атласні підкладки і обшивки. Зимові кунтуші були підбиті дорогим хутром та обшивались соболем. Чоботи носили червоні саф'янові, розшиті шовком і канітеллю з високими срібними підківками. Влітку носили саф'янові черевики. Влітку на голові жінки носили оксамитові кораблики, обшиті соболем, зимою — круглі атласні або оксамитові шапочки з дорогим хутром. Старші жінки зверху по шапочці повязували тонку і рідку намітку. Зимою носили шуби і муфти з лисиці чи соболя, такі шуби покривались зверху дорогими тканинами.

4,4(2 оценок)
Ответ:
evgeniykorotkov
evgeniykorotkov
24.12.2021
Вели́ке князі́вство Лито́вське, Ру́ське, Жемайтійське та ін. (дав.-рус. Великое князство Литовское, Руское, Жомойтское и иныхъ, лат. Magnus Ducatus Lithvaniae, Rusiae, ..., etc.[9][10][11]) — монархічна держава у Східній Європі часів середньовіччя і нової доби. Одна з найбільших європейських держав пізнього середньовіччя, у час найбільшої могутності поширювала владу на територію сучасної, Білорусі, більшої частини України-Руси, Литовської Республіки, крайньої західної частини Росії, Молдови, невеликих частин на сході Польщі (Підляшшя[12]) та півдні Латвії (Курземе, Земгале), загалом близько 850 тис. км², на якій мешкало від 3,8 до 8 млн осіб різних етносів у різний час [⇨]. Столиця розташовувалася спочатку в Новогрудку (Новгороді)[2] на колишніх ятвязьких землях, колонізованих Руссю у XII столітті, а згодом у Троках та Вільні (з 1323)[13].

Вроде так но это не точно
4,6(18 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ